18 грудня 2014 року Справа № 6786/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Костіва М.В.,
з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,
представника позивача Бардина Р.І.,
представника відповідача Іванського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми «Адекс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Адекс» (далі - Позивач, ТОВ ВКФ «Адекс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області (далі - Відповідач, ДПІ в Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 року за №0000341510/7913.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ ВКФ «Адекс» код за ЄДРПОУ 19337742 з питань взаєморозрахунків з ПП «Промислове будівництво» код за ЄДРПОУ 30298850 за жовтень 2010 року, ТОВ «Ель-груп» код за ЄДРПОУ 34915283 за квітень 2012 року є безпідставними та необґрунтованими. Його господарські операції з ПП «Промислове будівництво» та ТОВ «Ель-груп» підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Діяльність контрагентів не викликала сумнівів, керівниками зазначених підприємств були пред'явлені статутні та реєстраційні документи, які свідчили, що останні є належними суб'єктами господарської діяльності та платниками податків на загальних підставах. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, а тому прийняте на їх основі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Висновок контролюючого органу щодо неподання документів до перевірки не відповідають дійсності оскільки наказ на проведення перевірки, повідомлення та акт про проведення перевірки були вручені позивачу одночасно, а відтак позивач був позбавлений можливості представити будь-які документи до перевірки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року позов задоволено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Шевченківському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.
Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Вказав, що спірні операції з поставки товару позивачеві не були опосередковані реальним виконанням, у зв'язку з чим у ТОВ ВКФ «Адекс» відсутнє право на відображення цих операцій у податковому обліку. Зокрема, звертає увагу на акти перевірки контрагентів Позивача, а також відсутність підтверджуючих документів на день проведення перевірки.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представника Позивача, який просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області Перетятко Галиною Василівною відповідно до п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 27-55 - VI та наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС від 13.11.2013 року №431 проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ ВКФ «Адекс» код за ЄДРПОУ 19337742 з питань взаєморозрахунків з ПП «Промислове будівництво» код за ЄДРПОУ 30298850 за жовтень 2010 року, ТОВ «Ель-груп» код за ЄДРПОУ 34915283 за квітень 2012 року.
Копія наказу ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 13.11.2013 року №431 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ ВКФ «Адекс», повідомлення про проведення перевірки № 7344 від 13.11.2013 року та акт від 14.11.2013 року № 269/15-10/19337742 «Про результати позапланової невиїзної документиальної перевірки» вручені 14.11.2013 року під розписку головному бухгалтеру Лавринів С.Є. що не заперечувалось під час проведення судового засідання.
За результатами перевірки складено акт від 14.11.2013 року №269/15-10/19337742 (далі - акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п.п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI(із змінами і доповненнями), встановлено завищення податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Ель-груп» (код за ЄДРПОУ 34915283), ПП «Промислове будівництво» (код за ЄДРПОУ 30298850) всього у сумі 74633,00 грн., в т.ч. жовтень 2010 року в сумі 60 500,00 грн., квітень 2012 року 14133,00 грн.
Таких висновків податковий орган дійшов аналізуючи господарські правовідносини позивача з ПП «Промислове будівництво» та ТОВ «Ель-груп».
Зокрема встановлено, що провести зустрічні звірки по вказаних контрагентах неможливо, оскільки такі не знаходяться за юридичними адресами та не надали податковому органу первинних документів, в тому числі по взаємовідносинах з позивачем. Вказане підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок, а саме :
- акт Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.10.2012 року №3180/409/22-206/30298850 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Промислове будівництво» (код за ЄДРПОУ 30298850) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2009 року по 01.07.2012 року;
- акт ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.02.2013 року №227/231/34915283 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ель-груп» (код за ЄДРПОУ 34915283).
Крім цього, перевіряючий орган дійшов до висновку про завищення податкового кредиту із зазначеними контрагентами оскільки позивачем станом на написання акту жодних документів не представлено.
На підставі акта перевірки від 14.11.2013 року №269/15-10/19337742 податковий орган 20 листопада 2013 року прийняв податкове повідомлення - рішення №0000341510/7913 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 74633,00 грн.
Не погодившись з вище вказаними податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно із статтею 9 Закону № 996-XIV первинні документи мають мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Дотримання вищенаведених норм підтверджують належним чином оформлені первинні та облікові документи, а саме Позивачем долучено:
- копію договору купівлі - продажу №39/12 від 09.04.2012 року укладеного з ТОВ ««Ель-груп»;
- копію додаткової угоди №1 від 09.04.2012 року;
- копію акта прийому - передачі до договору №39/12 від 09.04.2012 року;
- копію видаткової накладної № РН-0000008 від 28.04.2012 року;
- копії податкових накладних №6 від 10.04.2012 року на загальну суму 42400,00 грн., №7 від 23.04.2014 року на загальну суму 42400,00 грн., №135 від 20.10.2010 року на загальну суму 163000,00 грн., №134 від 20.10.2010 року на загальну суму 200000,00 грн.;
- копії платіжних виписок по особовому рахунку;
- копію накладних на відвантаження №1105 від 05.11.2010 року на загальну суму 163 000,00 грн., №1105/02 від 05.11.2010 року на загальну суму 200000,00 грн.;
- копії рахунку №1105 від 05.11.2010 року на загальну суму 163000,00 грн., №1105/02 від 05.11.2010 року на загальну суму 200000,00 грн..
Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Наведені вище положення законодавства, а також досліджені докази дозволяють зробити висновок про підставність позовних вимог. Крім того, Висновки податкового про відсутність реального характеру господарських операцій не підтверджуються належними і допустимими доказами, а ґрунтуються на вибірковому дослідженні обставин таких операцій та на спростованих судом доводах про відсутність первинних документів.
В частині доводів апеляційної скарги про відсутність підтверджуючих документів на день проведення перевірки слід зазначити наступне.
Покликання перевіряючого органу на те, що позивачем не представлено до перевірки документів по взаєморозрахунках з ПП «Промислове будівництво» та ТОВ «Ель груп», а відтак ним не підтверджено здійснення таких господарських операцій та відповідно завищено податковий кредит не відповідають дійсності, оскільки наказ на проведення перевірки, повідомлення та акт про проведення перевірки були вручені позивачу одночасно - 14.11.2013 року, а відтак позивач був позбавлений можливості представити будь-які документи до перевірки. Зазначене підтверджується показами свідка Лавринів С.Є., наданими у судовому засіданні в суді першої інстанції та не заперечувалося представником відповідача. Крім того, в ході судового розгляду справи всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності спірних господарських операцій були позивачем представлені, що також не заперечується представником апелянта.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року у справі № 813/539/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
М.В. Костів
Повний текст виготовлено 19.12.2014 року