17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
Наумчука М.І., Олійник А.С.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: ОСОБА_4, Кагарлицьке районне управління юстиції у Київській області, відділ реєстрації актів цивільного стану Ніжинського районного управління юстиції в Чернігівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 червня 2014 року,
У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаною заявою, з урахуванням уточнених вимог просив зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міжрайонного управління юстиції в Чернігівській області внеcти зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 та видати нове свідоцтво про народження, вказавши матір'ю, ОСОБА_6
Вимоги обгрунтовував тим, що в 1973 році його прийомна мати ОСОБА_7 у зв'язку з безпліддям запропонувала вагітній ОСОБА_6 віддати їй на виховання дитину після її народження. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 домовилися про те, що у свідоцтві про народження дитини матір'ю буде зазначено ОСОБА_7, а після досягнення ним повноліття вони повідомлять, хто є його біологічною матір'ю. ОСОБА_6 часто відвідувала сім'ю ОСОБА_7. Після повноліття він дізнався від ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що його біологічною матір'ю є ОСОБА_6, та продовжував з нею спілкуватися. У 2012 році він дізнався, що ОСОБА_6 померла. Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне йому для отримання спадщини після смерті ОСОБА_6
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13 березня 2013 року заяву задоволено. Встановлено факт родинних відносин матері та сина - між ОСОБА_6 (мати), що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 (син). Встановлено, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_3 Зобов'язано відділ реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 та видати нове свідоцтво про народження, де у графі «мати» вказати «ОСОБА_6».
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подала ОСОБА_5
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 червня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 березня 2014 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи ОСОБА_5 у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що суд питання про її права та обов'язки не вирішував, а вона не довела порушення її прав оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як вбачається із матеріалів справи, в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_5 зазначала, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції порушено її права, оскільки вона подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 як спадкоємець четвертої черги. Прийняття рішення суду першої інстанції порушує її право на спадщину та призвело до виникнення спору між нею і ОСОБА_3, на підтвердження чого надала письмові докази (а.с. 77-92).
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що відсутні судові рішення або інші докази, які підтверджують право ОСОБА_5 на спадкування після смерті ОСОБА_6
Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову ОСОБА_5 у відкритті апеляційного провадження відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги його не спростовують.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук
А.С.Олійник