Ухвалаіменем україни
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_6,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю прокурора ОСОБА_9,
секретаря ОСОБА_10
розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080280000003 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,
вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 березня 2014 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та призначено покарання за ч. 1 ст. 212 КК України штраф розміром 17 000 грн., за ч. 1 ст. 366 КК України штраф розміром 4 250 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді штрафу розміром 17 000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2014 року вирок Мелітопольського районного суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування вироку та ухвали суду, закриття щодо нього кримінального провадження. Стверджує, судові рішення постановлено з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, вирок суду з яким погодився суд апеляційної інстанції обґрунтовано недопустими доказами. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року, визнано протиправними та скасовано накази начальника Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби № 222 від 30 січня 2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інвест Агросервіс» та № 295 від 06 лютого 2013 року «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Інвест Агросервіс». Визнано протиправними дії Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Інвест Агросервіс» за період з 01 грудня 2008 року по 30 червня 2012 року. У супереч вимогам закону, суд послався в вироку на акти наведеної перевірки та показання особи, котра проводила цю перевірку обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_1
Крім того, суд дав неправильну оцінку доказам у справі. Зокрема, послався на фіктивність укладених правочинів між ПП «Інвест Агросервіс» та контрагентами, які в судовому порядку недійсними не визнавались і в силу ст. 204 ЦК України є правомірними.
Обґрунтував доведеність винуватості засудженого актами перевірок, котрі проводилися під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні не допитувався, а обвинувального вироку щодо котрого судом не ухвалено. Не спростовано судом показання свідка ОСОБА_5, котрий в судовому засіданні підтвердив про те, що господарські операції між ПП «Інвест Агросервіс» та іншими підприємствами здійснювалися.
Безпідставно задоволено цивільний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, оскільки стягнення податкового боргу визначається Податковим кодексом України та здійснюється в порядку адміністративного судочинства з підприємства боржника.
Суд апеляційної інстанції не проаналізував усіх доводів апеляційної скарги, не звернув уваги на те, що на час апеляційного розгляду справи сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності засудженого за ч. 1 ст. 212 КК України. У супереч вимогам закону суд апеляційної інстанції не скасував вирок в частині засудження за ч. 1 ст. 212 КК України та не закрив кримінальне провадження.
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він будучи директором ПП «Інвест Агросервіс» за період часу з 01 червня 2010 року по 30 квітня 2012 року при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, отримував від ОСОБА_2, який притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205 КК України, первинні бухгалтерські та податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, які свідчать про реалізацію, виконання ремонтних робіт запасних частин та інших товарів від цих підприємств, і вносив до складу податкового кредиту з ПДВ.
Вказані господарські операції мали не реальний характер, фактично не здійснювались і оформлювались лише на папері. Підприємства акумулювали на собі зобов'язання зі сплати податків, які не сплачувалися до бюджету, при цьому ПП «Інвест-Агросервіс» було вигодонабувачем і здійснювало операції, пов'язані з отриманням податкової вигоди з метою ухилення від сплати податків, шляхом фіктивного придбання товарів, робіт, послуг, та заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрати доходної частини державного бюджету України.
ОСОБА_1, при складанні податкових декларацій з ПДВ та визначенні податкового кредиту, безпідставно завищив податковий кредит з ПДВ за період із червеня 2010 року по квітень 2012 року. Такі дії засудженого призвели до ненадходження до державного бюджету грошових коштів у сумі 941 737 грн., що більш ніж в 1000 разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян та є значним розміром.
Крім того, директор ПП «Інвест-Агросервіс» ОСОБА_1, систематично складав та вносив до офіційних документів - податкових декларацій з ПДВ за вказаний період завідомо неправдиві відомості про придбання, виконання ремонтних робіт, запасних частин та інших товарів, завищував податковий кредит у податкові декларації з ПДВ, які надавав до державного контролюючого органу.
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, про те, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа призначенню до нового розгляду в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Згідно ст. 419 КПК України у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду належить наводити мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Таким чином закон вимагає від суду проаналізувати усі доводи апеляційної скарги та дати на них мотивовану відповідь.
Названих вимог закону судом апеляційної інстанції не дотримано.
Погоджуючись із обвинувальним вироком та відхиляючи доводи апеляційної скарги засудженого, колегія суддів апеляційного суду не навела достатньо обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
Крім того, більша частина змісту ухвали містить у собі перенесений зміст тексту обвинувального акта із переліком підприємств із кодом ЄДРПО, письмових доказів, наведено зайві подробиці, котрі перевантажують судове рішення.
Разом із тим, відсутній аналіз та висновки суду які саме обставини чи доводи скарги ці відомості та докази підтверджують, а які спростовують, що підтверджує доводи касаційної скарги ОСОБА_1
Зокрема, доводи апеляційної скарги засудженого про істотне порушення судом першої інстанції кримінального процесуального закону, а саме вимог ст. 95 КПК України, оскільки висновки суду обґрунтовано показаннями свідка ОСОБА_2, котрий не допитувався під час судового слідства не спростовано.
Не дано належної оцінки доводам засудженого про те, що суд першої інстанції безпідставно обґрунтував вирок результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Інвест-Агросервіс», оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року, визнано протиправними дії Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення цієї перевірки.
Не дано відповідей на твердження засудженого про недопустимість обґрунтування обвинувачення щодо нього та покладення в основу вироку письмових доказів у кримінальній справі щодо обвинуваченого ОСОБА_2, який притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 205 КК України, однак обвинувального вироку щодо котрого судом не ухвалено.
Як доказ винуватості ОСОБА_1 приведено показання свідка ОСОБА_5, однак аналіз цих показань свідчить про те, що господарські операції між ПП «Інвест-Агросервіс» та іншими підприємствами мали місце і здійснювалися реально.
Колегія суддів вважає, що під час апеляційного розгляду судом фактично не перевірено основних доводів апеляційної скарги засудженого, і не дано на відповідей на те, що судом першої інстанції допущена суперечливість висновків, дана неправильна оцінка доказам у справі.
Вищенаведене свідчить про порушення вимог ст. 419 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування ухвали відповідно до вимог ст. 438 КПК України.
Оскільки питання, які ставилися в апеляційній та касаційній скарзі ОСОБА_1 є подібними, а суд касаційної інстанції позбавлений можливості давати оцінку доказам у справі, колегія суддів вважає, що справа має бути призначена до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді, який необхідно провести відповідно до вимог ст. 439 КПК України, слід розглянути апеляційну скаргу засудженого відповідно до вимог закону, врахувати наведене, у тому числі шляхом проведення судового слідства надати зібраним у справі доказам належну оцінку.
Одночасно належить перевірити інші доводи касаційної скарги засудженого, зокрема, щодо необґрунтованого задоволення цивільного позову Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 433-438 КПК України колегія суддів,
Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_7 ОСОБА_6