Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
доповідача ОСОБА_10,
суддів ОСОБА_11, ОСОБА_12,
за участю: прокурораОСОБА_13,
засудженого ОСОБА_5,
при секретарі ОСОБА_14
розглянула в судовому засіданні 20 листопада 2014 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 15 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 березня 2014 року.
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця
АДРЕСА_1, раніше
судимого 11.04.2006 року за ч. 3 ст. 186, ст. 353
КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого
08.02.2010 року за відбуттям покарання,
засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 4 березня 2014 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 28 червня 2013 року близько 18 год. неподалік кафе «Ромашка» у смт. Цвіткове Городищенського району на ґрунті неприязних стосунків умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень завдав ОСОБА_8 декілька ударів ножем в область тулуба, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення черевної стінки з ушкодженням малого сальнику та підшлункової залози з утворенням рани м'яких тканин правої поперекової області.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну кваліфікацію його дій. Стверджує, що злочин вчинив у стані сильного душевного хвилювання, викликаному неправомірними діями потерпілого, який постійно знущався над своєю сестрою та її дитиною. Зазначає, що суд не роз'яснив йому, що він, відмовившись від захисника, має право запросити іншого, чим порушив його право на захист. Просить змінити судові рішення та перекваліфікувати його дії на ст. 123 КК України.
У касаційній скарзі аналогічного змісту захисник ОСОБА_7 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильну кваліфікацію дій засудженого. Зазначає, що суд не перевірив можливість вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання, викликаному тяжкою образою, нецензурними висловлюваннями та побиттям з боку потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Стверджує, що свідки давали суперечливі свідчення. Просить змінити судові рішення та перекваліфікувати дії ОСОБА_5 на ст. 123 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_5 на підтримання касаційних скарг, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438, 433 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, ґрунтується на сукупності зібраних та ретельно досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка, і є обґрунтованим.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.
Твердження у касаційних скаргах про те, що засуджений заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, викликаному неправомірними діями потерпілого, перевірялись судами і не знайшли підтвердження.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 спеціально прибув з м. Кривого Рогу у смт. Цвіткове Городищенського р-ну Черкаської області, щоб вияснити стосунки з ОСОБА_8 - братом своєї знайомої ОСОБА_9, до якого мав негативне відношення внаслідок поведінки останнього щодо сестри. Отже, йдучи на зустріч з потерпілим, ОСОБА_5 припускав виникнення між ними конфлікту, а той факт, що він мав при собі ніж, яким і заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, свідчить, що він діяв умисно, свідомо і цілеспрямовано. Судом не виявлено логічного зв'язку між характером поведінки потерпілого, в аспекті спроможності викликати такою поведінкою в особи, на яку спрямовані дії потерпілого, стану сильного душевного хвилювання, та можливістю раптового виникнення у ОСОБА_5 стану сильного душевного хвилювання, під час якого ним завдавалися ножем потерпілому тілесні ушкодження.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
Доводи у скарзі засудженого про порушення його права на захист є безпідставними. З матеріалів кримінального провадження убачається, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_5 добровільно відмовився від участі захисника. Під час апеляційного розгляду провадження його інтереси захищала захисник ОСОБА_7, при цьому питання про порушення його права на захист в апеляції не ставилось.
Покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження нових злочинів.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені засудженим в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування чи зміни судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 15 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4 березня 2014 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12