Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
доповідача ОСОБА_8,
суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10,
за участю: прокурораОСОБА_11,
при секретарі ОСОБА_12
розглянула в судовому засіданні 20 листопада 2014 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 6 лютого 2014 року.
Цим вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку
АДРЕСА_1, не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до 850 грн. штрафу в дохід держави.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 1 994 грн. 67 коп. на користь Тростянецького районного центру зайнятості.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 6 лютого 2014 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винною і засуджено за те, що вона у квітні 2012 року звернулась з проханням внести фіктивний запис до її трудової книжки про її працевлаштування на будь-якій посаді до директора ПП «Вест» ОСОБА_7, засудженої за даним епізодом за ч. 1 ст. 366 КК України іншим вироком, який набрав законної сили. В подальшому, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не сплачуватиме за неї єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, що є обов'язковим для сплати за працівників, отримала від ОСОБА_7 свою трудову книжку з хибними відомостями, які внесла остання, про прийняття її 17 квітня 2012 року на посаду охоронця до ПП «Вест», та про звільнення 15 травня 2012 року з цієї посади за згодою сторін.
20 червня 2012 року за заявою ОСОБА_6 до Тростянецького районного центру зайнятості, з долученням трудової книжки з внесеними до неї неправдивими записами про останнє місце роботи у ПП «Вест», їй було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
28 вересня 2012 року ОСОБА_6 подала заяву про відмову від послуг Державної служби зайнятості, однак в подальшому, 15 листопада 2012 року знов звернулась до Тростянецького районного центру зайнятості, з проханням до вирішення питання працевлаштування поновити статус безробітного та отримала такий статус з виплатою допомоги по безробіттю.
Згідно довідки Тростянецького районного центру зайнятості в період з 20 червня 2012 року по 28 вересня 2012 року ОСОБА_6 нараховано та виплачено грошову допомогу у сумі 1 777 грн. 07 коп.; з 15 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року - у сумі 217 грн. 60 коп., а всього на загальну суму 1 994 грн. 67 коп.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що не була обізнана про те, що ОСОБА_7 працевлаштувала її неофіційно та не платила за неї єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Зазначає, що доказів її винуватості матеріали провадження не містять, обвинувачення ґрунтується на неправдивих показаннях ОСОБА_7 Просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження за відсутністю складу злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438, 433 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення ґрунтується на сукупності зібраних та ретельно досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка, і є обґрунтованим.
Доводи у скарзі засудженої про те, що вона дійсно протягом місяця працювала у ПП «Вест», перевірялись судом і не знайшли свого підтвердження.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_6 кваліфіковано правильно.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.
Даних про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Покарання ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої й попередження нових злочинів.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені засудженою в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування чи зміни судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, її касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10