Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2014 р.Справа № 922/2098/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Стоянові А.С.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Ю БІ СІ - Промо" (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю БІ СІ Логістика" (UBC "Logistyka Sp.zo.o.") (Польща, м. Бикув)
про стягнення 195665,69 Євро,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за отриманий товар в розмірі 195665,69 євро, що еквівалентно 3109851,78 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №04/2013/PL від 10.01.2013 р.
Відповідач, у відзиві на позовну заяву, підтвердив отримання товару в асортименті на суму 195665,69 євро по контракту №04/2013/PL від 10.01.2013 р., але вказує, що на даний момент немає можливості погасити кредиторську заборгованість перед позивачем.
Позивач надав клопотання про перенесення дати розгляду справи.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване.
20.10.2014 р. Окружний суд м. Вроцлава надіслав на адресу господарського суду Харківської області підтвердження про вручення 24.09.2014 р. відповідачу нотаріально засвідченого перекладу ухвали господарського суду Харківської області по справі №922/2098/14 з української мови на польську мову у відповідності до Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах", підписаної в Гаазі 15 листопада 1965 р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належними чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.01.2013 р. між сторонами був укладений контракт №04/2013/PL (надалі - контракт), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити в порядку та строк, встановлений даним контрактом продукцію, зазначену у специфікаціях (надалі - товар).
Пунктом 1.2 контракту сторони визначили, що асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару вказуються у специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.3 контракту датою поставки товару вважається дата отримання товару перевізником.
Додатковою угодою від 23.12.2013 р. до контракту сторони замінили п. 10.1 контракту, виклав його в наступній редакції: даний контракт діє з дня підписання сторонами до 31.12.2014 р., але в будь якому випадку до повного виконання зобов'язань по контракту сторонами.
Додатковою угодою від 20.01.2014 р. до контракту сторони дійшли згоди внести зміни до контракту у його пункт 3.5, а саме: покупець сплачує кожну окрему партію товару по цінам, узгодженим та затвердженим сторонами у специфікації до даного контракту, шляхом переводу (перерахування) грошових коштів на банківський рахунок постачальника у наступному порядку: 100% суми вартості кожної партії товару, узгодженої та затвердженої сторонами контракту у специфікації до контракту, повинні бути сплачені покупцем протягом 50 календарних днів від дати оформлення декларації на експорт.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за контрактом, поставивши відповідачу товар на загальну суму 195665,69 євро, що підтверджується копіями специфікацій №9 від 26.02.2014 р. на суму 1560,00 євро, №10 від 26.02.2014 р. на суму 13655,70 євро, №11 від 26.02.2014 р. на суму 45519,00 євро, №12 26.02.2014 р. на суму 18207,60 євро, №13 від 26.02.2014 р. на суму 7586,50 євро, №14 від 26.02.2014 р. на суму 14566,70 євро, №15 від 26.02.2014 р. на суму 21697,39 євро, №16 від 26.02.2014 р. на суму 24460,80 євро, №17 від 28.02.2014 р. на суму 23951,20 євро, №18 від 28.02.2014 р. на суму 24460,80 євро, рахунків-фактур за №№9-16 від 26.02.2014 р. та №№17-18 від 28.02.2014 р., вантажними митними деклараціями форми МД-2 №807170001/2014/000831, №807100000/2014/008476, №807100000/2014/008006, №807100000/2014/008677, №807100000/2014/008675, міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) №463760, №209969, №256473, №256481 та електронних повідомлень про фактичне вивезення товарів.
Як свідчать матеріали справи, у відповіді на претензію позивача стосовно оплати поставленої продукції в березні 2014 р., зокрема по специфікаціям №№9-18 до контракту №04/2013/PL від 10.01.2013 р. повідомив, що продукція по даним замовленням поставлена в строк згідно графіку, прийнята в повному обсязі без претензій до її якості, та зобов'язався оплатити поставлену продукцію.
Відповідач не оплатив отриманий товар у строк, встановлений в пункті 3.5 контракту, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 195665,69 євро.
Правовий статус юридичної особи відповідача підтверджується копією актуального витягу з реєстру підприємців Загальнопольського судового реєстру №ЗСР:0000194729 станом на 09.06.2014 р. Організаційно-правова форма відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю, реєстраційний номер 932976120, індивідуальний податковий номер 8951806764.
За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Пунктом 9.2 вищевказаного контракту сторони визначили, що у випадку, якщо спори та розбіжності не врегульовані сторонами за допомогою переговорів, то такі спори повинні бути передані на розгляд до господарського суду Харківської області із застосуванням матеріального та процесуального права України.
Оскільки сторони самостійно обрали право України, то господарський суд Харківської області згідно ст. 4 ГПК України застосовує національне законодавство України до спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або будь-яких заперечень
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 5, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю БІ СІ Логістика" (UBC "Logistyka Sp.zo.o.") (індекс 55-095, пошта Міркув, держава Польща, м. Бикув, вул. Гайова, 5. Реєстраційний №932976120. Індивідуальний податковий №8951806764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Ю БІ СІ - Промо" (61157, Україна, м. Харків, вул. Селянська, буд. 110. Код ЄДРПОУ 33119392) заборгованість за контрактом №04/2013/PL від 10.01.2013 р. в сумі 195665,69 євро, що еквівалентно 3109851,78 гривень, та судовий збір в сумі 1929,61 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.12.2014 р.
Суддя В.І. Ольшанченко