№ 2-а-5-205/2007 року
22 січня 2007 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.
при секретарях Гуковій В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адмінітсративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної державної адміністрації, Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області про захист прав, -
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позоом до Миколаївської обласної державної адміністрації, Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївській області.
У своїй заяві позивач вказував, що був державними службовцями та виконував свої обов'язки у Миколаївській обласній державній адміністрації. При цьому всупереч вимог діючого законодавства йому не була нарахована грошова винагорода за сумлінну безперервну працю.
Сума такої винагороди не була включена до його пенсії, через що розмір нарахованої йому пенсії був зменшений.
Спираючись про незаконність таких дій, позивач просив про покладення зобов'язань на відповідача - Миколаївську обласну державну адміністрацію- щодо сплати йому вказаної винагороди, а відповідача - упарвління Пенсійного Фонду України - щодо врахування цієї винагороди у суму призначеноїйому пенсії.
Протягом судового засідання позивач позов підтримав та просив про його задоволення.
Представники відповідача - Миколаївської обласної державної адміністрації - під час судового засідання позов не визнали, спираючись про те, що виплата вказаних позивачем видів забезпечення не є обов'язкоою, а кошти на її виплату - відсутні.
Відповідач - Управлніння Пенсійного Фонду України у ЦЕНТРАЛЬНОМУ районі міста Миколаєва - під час судового розгляду справи позов не визнало, сираючись про те, що підстави для вклюучення вказаних позивачем сум у розрахунок його пенсії є відсутніми.
Після вислуховування сторін та дослідження письмових матеріалів справи суд дійшов такого.
Факти, які жодна з сторін не заперечує, стисло можуть бути виклдені таким чином.
Позивач був державними службовцями, обіймав посаду в Миколаївській обласні державній адміністрації, був звільнений та отримує пенсію державного службовця.
При цьому на час звільнення винагорода, що передбачена статтею 34 Закону України «Про державну службу», позивачеві видана не була, та така винагорода не враховувалась при призначенні йому пенсії.
ІІ. Межі справи.
Позивач фактично стверджує про наявність в них права на оплату праці у більшому розмірі та отримання відповідного пенсійного забезпечення.
ІІІ. Положення законодавства.
1.1 Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу» державні службовці мають право, зокрема, на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;
1.2 Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
1.3 Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну службу» за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода.
1.4 Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
1.5 Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, відповідно до якої, зокрема, людина, її права та свободи визнються найвищими цінностями та визначають зміст та спрфмованість діяльності держави, суд вважає вказані позивачем обставини доведеними.
VІ. Вирішення справи.
Наведені вище норми діючого законодавства дозволяють дійти висновку про наявність в позивача права на отримання винагороди державного службовця та не дозволяють вважати відмову у такому обгрунтованою.
При цьому враховучи, що з сум цієї винагороди утримуються внески на загльнообов'язкове державне пенсійне страхування, її слід враховувати при обчисленні пенсії позивачеві.
Отже, поданий позов підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Миколаївську обласну державну адміністрацію розрахувати та видати ОСОБА_1 грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївський обасті включити ОСОБА_1 грошову винагороду за сумлінну безперервну працю в органах державної влади в заробіток, який враховується при обчисленні пенсії.
Постанова може бути оскарженою до апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 10 днів.
.
СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=