09 грудня 2014 року м. Київ В/800/5092/14
Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2014 року
у справі № 1570/3908/2012 (К/800/42183/13)
за позовом Тальмансько-сюрвейерської компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК»
до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державна податкова інспекція у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2014 року у справі № 1570/3908/2012 за позовом Тальмансько-сюрвейерської компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2013 року було залишено без змін.
Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області до заяви про перегляд судового рішення додана постанова Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2012 року у справі № 2а-11320/11/1270 (К/9991/49521/12).
Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваних податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість та було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність цього рішення, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на податковий кредит за відповідний податковий період, з урахуванням того, що чинне законодавство України не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 15 жовтня 2012 року у справі № 2а-11320/11/1270 (К/9991/49521/12), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі переглядалося питання правомірності дій податкового органу щодо призначення та проведення документальної невиїзної перевірки товариства, а також оформлення її результатів актом перевірки.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таким чином, мова йде про застосування положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Одеського окружного адміністративного суду № 1570/3908/2012 за позовом Тальмансько-сюрвейерської компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ Л.В. Ланченко
_____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Н.Г. Пилипчук
_____________________ Т.М. Шипуліна