"17" грудня 2014 р. Справа № 917/388/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Яблунівській І.М.
за участю представників сторін:
ВДВС - Тернова Н.В.
стягувача - не з'явився.
боржника - Ісаєв С.А., Гуйван П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, м. Полтава (вх. №4176П/3-9) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.14 року у справі № 917/388/14 за скаргами в порядку ст. 1212 ГПК України ПАТ "Полтаваобленерго" №01-11/11164 від 19.09.14 року, №01-11/11167 від 19.09.14 року, №01-11/11165 від 19.09.14 року та №01-11/11166 від 19.09.14 року на неправомірні дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, м. Полтава в процесі примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/388/14
за позовом ТОВ "Бовітус", м. Кременчук, Полтавська обл.
до ПАТ "Полтаваобленерго", м. Полтава
про стягнення 1 904 572,40 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.11.2014 року по справі №917/388/14 (суддя Ківшик О.В.) скаргу в порядку ст. 1212 ГПК України Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №01-11/11164 від 19.09.2014р. (вх. № 821 від 19.09.2014 р.) задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області в процесі примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі № 917/388/14 по винесенню постанови про арешт коштів ПАТ "Полтаваобленерго" від 31.07.2014р. у розмірі 563 931,86 грн. по виконавчому провадженню № 44107165. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про арешт коштів Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 31.07.2014 р. у розмірі 563931,86 грн. по виконавчому провадженню № 44107165.
Скаргу в порядку ст. 1212 ГПК України Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №01-11/11167 від 19.09.2014 р. (вх. №823 від 19.09.2014 р.) задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області в процесі примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/388/14 по винесенню постанови про стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" виконавчого збору у розмірі 112987,92 грн. від 31.07.2014 р. по виконавчому провадженню №44107165. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" виконавчого збору у розмірі 112987,92 грн. від 31.07.2014 р. по виконавчому провадженню №44107165.
У задоволенні скарги в порядку ст. 1212 ГПК України Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №01-11/11165 від 19.09.2014 р. (вх. №822 від 19.09.2014 р.) відмовлено.
Скаргу в порядку ст. 1212 ГПК України Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" №01-11/11166 від 19.09.2014 р. (вх. №820 від 19.09.2014 р.) задоволено. Визнано неправомірними дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області в процесі примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/388/14 по винесенню постанови про арешт майна товариства та оголошення заборони на його відчуження від 28.08.2014 р. по виконавчому провадженню №44107165. Скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Полтавській області про арешт майна товариства та оголошення заборони на його відчуження від 28.08.2014 р. по виконавчому провадженню №44107165.
Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, не погодився з зазначеною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при її прийнятті.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2014 року по справі №917/388/14 в частині, якою вимоги скарги задоволено та прийняти нову, якою в цій частині в задоволенні скарги відмовити, в іншій частині - залишити без змін.
ПАТ "Полтаваобленерго" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №44107165 від 21.07.2014 р., яка надійшла на адресу ПАТ "Полтаваобленерго" 29.07.2014 року надавала можливість товариству на добровільне виконання рішення суду та вимог державного виконавця. У зв'язку з несвоєчасним отриманням даної постанови, ПАТ "Полтаваобленерго" фактично не мало законної можливості на своєчасне і добровільне її виконання, а тому прохало орган ДВС відкласти провадження виконавчих дій на строк до 10 (десяти) робочих днів для того, щоб у відповідності до ст.124 Конституції та ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" добровільно виконати рішення суду.
Всупереч вимогам п. 1 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області розпочато примусове виконання даного рішення. Тобто, фактично державним виконавцем не взято до уваги факт несвоєчасного отримання ПАТ "Полтаваобленерго" постанови про відкриття виконавчого провадження та в порушення вимог п. 1 ст 6 ЗУ "Про виконавче провадження" посадові особи органу ДВС допустили у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів товариства. Фактично дані посадові особи органу ДВС в порушення вимог п. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" упереджено та безвідповідально віднеслися до виконання своїх обов'язків.
У відзиві ПАТ "Полтаваобленерго" також зазначає, що господарський суд Полтавської області дійшов правильного висновку про те, що наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання боржником рішення суду був недостатнім, а про надання цього строку з урахуванням відкладення провадження виконавчих дій ПАТ "Полтаваобленерго" взагалі не було повідомлене. Сам по собі сплив строку, наданого для самостійного виконання рішення суду не був тією підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з товариства, оскільки в такому випадку державним виконавцем вчиняються дії примусового характеру. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та часткового скасування ухвали господарського суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області, виданого 07.07.2014 року у справі №917/388/14, винесена 21.07.2014 року. Супровідним листом №12123/0303-34/8 від 21.07.2014 року зазначена постанова була надіслана сторонам виконавчого провадження 23.07.2014 року та отримана боржником 28.07.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том справи 3, а.с. 17).
Даною постановою боржникові надано строк на добровільне виконання вказаного виконавчого документу до 28.07.2014 року.
За заявою боржника в порядку ст. 35 ЗУ "Про виконавче провадження" від 28.07.2014 року №01-11/9022 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 29.07.2014 року про відкладення провадження виконавчих дій до 30.07.2014 року.
Таким чином, твердження суду першої інстанції про порушення державним виконавцем припису ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" є необгрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про виконавче провадження", боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Проте, при вирішенні справи суд першої інстанції посилався на Інструкцію про проведення виконавчих дій, що втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012. Відповідно до приписів діючої на час вчинення спірних правовідносин Інструкції з організації примусового виконання рішень, у державного виконавця відсутній обов'язок пересвідчуватись в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, судом першої інстанції враховано обізнаність боржника з 28.07.2014 року про відкриття виконавчого провадження №44107165 постановою від 21.07.2014 року, визначених ЗУ "Про виконавче провадження" строків для добровільного виконання рішення суду та відкладення провадження виконавчих дій (сім днів та максимально - десять днів), а також приписи п. 5.2 Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 року, відповідно до якого сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь, мають право доступу до виконавчого провадження та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження. Вказаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що незважаючи на обізнаність боржника про відкриття виконавчого провадження, останній не скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, не цікавився розглядом своєї заяви про відкладення провадження виконавчих дій, що свідчить про небажання виконувати рішення суду.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк.
Проте, боржником не було оскаржено зазначену постанову у визначений законодавством строк, як і не виконано жодних дій спрямованих на виконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, боржнику було надано не сім днів для самостійного виконання рішення, а дев'ять. Постанову ж про стягнення виконавчого збору було винесено лише на десятий день.
Тож, державним виконавцем дотримано вимоги ст. 35 Закону, оскільки дана норма встановлює відкладення провадження до десяти робочих днів, тобто максимальний строк, на який може бути відкладено провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 04.11.2010 року, яка набрала чинності 09.03.2011 року), у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема, шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Постановою від 31.07.2014 року, у зв'язку з невиконанням рішення суду боржником в строк, наданий для самостійного виконання, виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження та винесено постанови від 31.07.2014 про стягнення з ПАТ "Полтаваобленерго" виконавчого збору в сумі 112987,92 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 54,82 грн.
Постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.
До того ж, п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
Враховуючи викладене, виконавчі дії вчинялися державним виконавцем у відповідності з приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленному законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно зі ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Постановою №44107165 від 31.07.2014 року на кошти, що знаходяться на рахунках боржника накладено арешт з врахуванням залишку суми боргу та виконавчого збору 563 931,86 грн.
З арештованих рахунків ПАТ "Полтаваобленерго" списано кошти в сумі 4606,28 грн., які розподілені на виконавчий збір 418,75 грн. та борг 4187,53 грн.
У зв'язку з відмовою з формальних підстав двох банківських установ прийняти постанову про арешт коштів від 31.07.2014 року, постановами від 26.08.2014 року на кошти, що знаходяться на рахунках боржника в ПАТ КБ "Приватбанк" та ПАТ "Таскомбанк" накладено арешт з врахуванням залишку суми боргу та виконавчого збору 559 325,58 грн.
З метою забезпечення реального виконання рішення суду, відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та у зв'язку з тим, що з рахунків боржника списано тільки 4606,28 грн., постановою від 26.08.2014 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
З арештованих рахунків ПАТ "Полтаваобленерго" списано кошти в сумі 559 325,58 грн., які розподілені 11.09.2014 на виконавчий збір 50847,79 грн. та борг 508 477,79 грн.
У зв'язку з повним стягненням з боржника суми заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, постановами від 12.09.2014 року звільнено з-під арешту кошти, майно боржника та припинено заборону на його відчуження.
При цьому стягнення на інше, крім коштів, майно боржника державним виконавцем не зверталося.
Після перерахування Головним управлінням державної казначейської служби України у Полтавській області 29.09.2014 року відповідних коштів стягувачу ТОВ "Бовітус", постановою №44107165 від 03.10.2014 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, виконавчі дії вчинялися державним виконавцем у відповідності з приписами Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.
На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Полтавської області від 18.11.14 року у справі №917/388/14 прийнята без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.
Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.11.2014 року по справі №917/388/14 скасувати частково.
В задоволенні скарг №01-11/11164 від 19.09.2014р. (вх. №821 від 19.09.2014 р.), №01-11/11167 від 19.09.2014 р. (вх. №823 від 19.09.2014 р.), №01-11/11166 від 19.09.2014 р. (вх. №820 від 19.09.2014 р.) на дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та визнання їх неправомірними відмовити.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Стягнути з ПАТ "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Головного управління юстиції у Полтавській області (вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 34874347) 609,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 18.12.14
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.