16 грудня 2014 р. Справа № 50750/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
представника відповідача Середяка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року по справі за позовом Компанії «Carpatair S.A.» в особі представництва «Карпатейр С.А.» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування акту та рішення,-
14.05.2010 року Компанія «Carpatair S.A.» в особі представництва «Карпатейр С.А.» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати акт відповідача від 29.05.2009 року № 49 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, відновити реєстрацію позивача, як платника податку на додану вартість з 29.05.2009 року та скасувати рішення відповідача про повторну реєстрацію позивача платником податку на додану вартість на підставі якого було видане свідоцтво платника податку на додану вартість № 100232246 від 23.06.2009 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 29.05.2009 р. № 49 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Представництва «КАРПАТЕЙР С.А.». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова поновити реєстрацію Представництва «КАРПАТЕЙР С.А.», як платника податку на додану вартість з 29 травня 2009 року в реєстрі платників податку на додану вартість. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про повторну реєстрацію Представництва «КАРПАТЕЙР С.А.»платником ПДВ, на підставі якого було видане свідоцтво платника ПДВ №100232246 від 23 червня 2009 р., з моменту набрання законної сили постановою суду.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задовленні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, представництво «КАРПАТЕЙР С.А» зареєстроване Міністерством Економіки України 22 червня 2006 року. Свідоцтво про реєстрацію №ПІ 3718. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на прибуток від 09.08.2006р. №26600986 (а.с.34). Свідоцтво платника податку на додану вартість від 11.12.2006р. №100005083 НБ № 322444, видане ДПІ у Галицькому районі м.Львова індивідуальний податковий номер 266009813943.
29 травня 2009 року комісією ДПІ у Галицькому районі м.Львова було встановлено, що платник Представництво «КАРПАТЕЙР С.А» не є юридичною особою та не є суб'єктом підприємницької діяльності, а тому відсутні підстави для перебування платником податку на додану вартість. На підставі вище встановленого комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість актом № 49 від 29 травня 2009 року(а.с.37).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те ,що чинним податковим законодавством (зокрема, пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість») не передбачено можливості анулювання реєстрації платником ПДВ з причин відсутності у філії статусу юридичної особи або суб'єкта підприємницької діяльності з таких підстав.
У пункті 9.8 статті 9 названого Закону вказано, що реєстрація діє до дати її анулювання, та наведено виключний перелік такого анулювання, який не підлягає розширеному тлумаченню. З огляду на зміст цього пункту Закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інсатнції відносно того, що у цьому приписі не міститься такої підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ, як відсутність у філії податкової правосуб'єктності платника цього податку.
Відтак, приймаючи рішення про анулювання реєстрації Представництва «КАРПАТЕЙР С.А» платником ПДВ з посиланням на підпункт «в» пункту 9.8 статті 9 названого Закону, ДПІ фактично вийшла за межі цієї норми, надавши їх довільне тлумачення.
Так, підпунктом «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою анулювання визначено випадки, за яких особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Правовий аналіз наведеного законодавчого припису не дає підстав для висновку про можливість анулювання реєстрації платника ПДВ з будь-яких причин взагалі, оскільки поняття «будь-які інші причини»у цій нормі Закону вжито саме стосовно звільнення особи від сплати податку з інших мотивів, ніж рішення суду, при цьому жодним чином не розширюючи вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника за цією нормою.
Разом з тим, зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що філія не може бути платником ПДВ.
Так, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Стаття 2 цього Закону також використовує визначення платника як особи, що відповідає наведеним у цій нормі критеріям.
Для цілей оподаткування цим Законом під особою розуміється будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні:
суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;
інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;
представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи (пункт 1.2 статті 1 Закону).
Отже, філія не є особою, яка може бути зареєстрована платником ПДВ. В аспекті розглядуваного питання особою для цілей визначення статусу платника ПДВ є саме Підприємство.
З наведеного випливає і те, що філія не може виступати суб'єктом операцій у цілях оподаткування ПДВ та, відповідно, не може здійснювати оподатковувані у розумінні названого Закону операції.
Якщо ж платник податку має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», то це є підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ за підпунктом «а»пункту 9.8 статті 9 цього Закону.
Водночас, колегія суддів зазначає, що суд не наділений повноваженнями підміняти податкові органи, до виключної компетенції яких належить анулювання реєстрації платником ПДВ. А відтак, суд не може перекваліфікувати підстави анулювання такої реєстрації, визначені податковою інспекцією.
Прийняття ж ДПІ рішення про анулювання реєстрації філії платником ПДВ з неналежної підстави не може вважатися законним, а тому має бути визнано протиправним.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника ПДВ після того, як попереднє свідоцтво платника ПДВ було анульоване.
23 червня 2009 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова повторно видано свідоцтво № 100232246 про реєстрацію представництва «КАРПАТЕЙР С.А.» як платника податку на додану вартість(а.с.35).
Відповідно до п. 9.2 зазначеного вище Положення реєстрація особи як платника податку на додану вартість супроводжується присвоєнням такій особі індивідуального податкового номера, який використовується для справляння цього податку і є унікальним.
Отже, одна особа може бути зареєстрована платником податку на додану вартість лише один раз.
Оскільки рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ є протиправним з моменту його прийняття і підлягає скасуванню, то протиправно анульоване свідоцтво платника ПДВ слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, в тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності рішенням суду.
Таким чином видача податковим органом в зазначений період нового свідоцтва платника ПДВ позивачеві також є протиправною, так як подвійна реєстрація позивача платником ПДВ виникла з вини податкового органу.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано скасував рішення про повторну видачу позивачу свідоцтва платника ПДВ, прийнятого після незаконного анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки рішення про повторну реєстрацію позивача платником ПДВ втрачає чинність з моменту набрання постановою суду законної сили.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-4162/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін