11 грудня 2014 року Справа № 108896/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
прокурора Ройко А.І.,
третьої особи 4 та представника третьої особи 9 ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року у справі за позовом Військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи - Національний природний парк «Сколівські бескиди», Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» Міністерства оборони України, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними розпоряджень та скасування державних актів на право власності на землю,
Військовий прокурор Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району 01.08.2008 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи - Національний природний парк «Сколівські бескиди», Навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» Міністерства оборони України, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в якому просив визнати недійсними розпорядження №№21-28 від 22.01.2007 року щодо надання у приватну власність земель оборони №№216-218, 221-224, 235 від 29.03.2007 року про погодження місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, №№268-275 від 16.04.2007 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність земельної ділянки, а також скасування державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,01 га для будівництва і обслуговування гаражів, а саме: державного акту серії ЯД №444758 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444752 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444754 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444758 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444755 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444756 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444751 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га; державного акту серії ЯД №444757 від 25.05.2007 року, виданого ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Військовий прокурор Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови суд помилково прийшов до висновку щодо наявності згоди уповноваженого державного органу про вилучення спірних земельних ділянок. Так, 26 січня 2006 року Міністром оборони України дійсно прийнято рішення (№804/з від 27 січня 2006 року) про передачу в комунальну власність до земель запасу однієї земельної ділянки площею 10,2 га військового містечка №27 у с. Росохач Сколівського району Львівської області. Рішення щодо передачі інших земельних ділянок чи декількох земельних ділянок військового містечка №27, що у селі Росохач Сколівського району Львівської області, ні Міністром оборони України, ні комісією з питань використання цілісних майнових комплексів, іншого нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України, не приймались і ними не затверджувались.
Прокурор апеляційну скаргу в судовому засіданні підтримав, просив таку задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Третя особа та представник третьої особи 9 ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив, просив в задоволенні такої відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місяць апеляційного розгляду. А тому у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України вказане не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження по справі закрити.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Розпоряджень голови Сколівської районної державної адміністрації №№ 21-28 від 22.01.2007 року надано дозвіл громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на збір матеріалів погодження місця розташування земельних ділянок для будівництва гаражів в ур.«Тисовець», що знаходяться на території Росохацької сільської ради за межами населеного пункту с. Мита.
Розпорядженнями голови Сколівської районної державної адміністрації №№216- 218, 221-224, 235 від 29.03.2007 року погоджено місця розташування земельних ділянок громадян ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по передачі у власність для будівництва гаражів в ур. «Тисовець» на території Росохацької сільської ради за межами населеного пункту с. Мита, та надано їм дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок.
Розпорядженнями голови Сколівської районної державної адміністрації №№268-275 від 16.04.2007 року затверджено проекти відведення земельних ділянок для ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування гаражів в ур.«Тисовець» на території Росохацької сільської ради за межами населеного пункту с. Мита, а також передано у власність вказані земельні ділянки.
На підставі вказаних актів, відповідачем видані Державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,01 га для будівництва і обслуговування гаражів, а саме:
державний акт серії ЯД №444758 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0100 га;
державний акт серії ЯД №444752 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0100 га;
державний акт серії ЯД №444754 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га;
державний акт серії ЯД №444758 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0100 га;
державний акт серії ЯД №444755 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га;
державний акт серії ЯД №444756 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку плоіцею 0,0100 га;
державний акт серії ЯД №444751 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0, 0100 га;
державний акт серії ЯД №444757 від 25.05.2007 року, виданий ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини, суд першої інстанції виходив з того, що право власності, в тому числі приватної, на землю гарантується державою, не можливо позбавити законного власника земельної ділянки прав щодо користування, розпорядження та володіння земельною ділянкою інакше як у випадках та в порядку встановленому чинним законодавством України.
Не заперечуючи вказаних вище висновків, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано вимоги норм процесуального законодавства так як дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Частиною 1 статті 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Так, на підставі розпорядження Сколівської районної державної адміністрації Львівської області зазначені вище особи отримали відповідні Державні акти на право власності на земельну ділянку, тобто зазначене рішення, яке є актом індивідуальної дії, вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання власниками земельної ділянки документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації.
Згідно п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В свою чергу стаття 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведених норм видно, що при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Предметом позову в даній справі є державні акти на право власності на землю.
Державний акт на право власності на землю це документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, враховуючи вищевказані положення законів України, колегія суддів вважає, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельну ділянку виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, що визначені у статтях 125 ЗК України та 16 ЦК України.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 1 жовтня 2013 року у справі №21-228а13.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, передбачених п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Згідно ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, неправильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, а тому таку слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати і провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.4, 203 ч.1, 205 ч.1 п.4, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Військового прокурора Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» в особі його структурного підрозділу - Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 травня 2012 року у справі №2а-8672/11 скасувати і провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 16.12.2014 року.