Справа: № 2а-14608/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці про визнання незаконним та скасування наказу, -
В жовтня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» від 31.05.2010 № 80.
Разом з позовною заявою до суду було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року адміністративний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом вказав на відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, у зв'язку з чим застосував до вказаних правовідносин наслідки, встановлені ст. 100 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що пропустив передбачений ст. 99 КАС України строк на звернення у зв'язку з тим, що на момент прийняття спірного рішення строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів становив 1 рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Після внесення змін до ст. 99 КАС України згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, який набув чинності 30 липня 2010 року для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Крім цього, позивач зазначив, що, часом, коли він дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів є відповідь, отримана на поданий до керівництва УМВС України на Південно-Західній залізниці рапорт, а саме 13 вересня 2010 року - день, коли ОСОБА_2 офіційно вийшов з відпустки.
Предметом даного спору є визнання незаконним та скасування наказу «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» від 31.05.2010 № 80.
З аналізу змісту ст. 99 КАС України випливає, що перебіг строку на звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, частиною 1 якої визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до частиною 5 цієї статті передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що перебіг строку на звернення до суду з позовом про скасування наказу про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності починається з дня ознайомлення особи таким наказом.
В матеріалах справи відсутні відомості про ознайомлення ОСОБА_2 з наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» від 31.05.2010 № 80.
Враховуючи посилання позивача на перебування у відпустці та ознайомлення з оскаржуваним наказом у вересні 2010 року, висновок суду першої інстанції про те, що з оскаржуваним наказом ОСОБА_2 повинен був ознайомитися 07.07.2010 року без з'ясування дати ознайомлення позивача з наказом є необґрунтованим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що строки на звернення до суду з даним позовом визначено ст. 99 КАС України, а не Дисциплінарним статутом.
Згідно з ч. 4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого без з'ясування всіх обставин справи застосував до спірних правовідносин ст. 100 КАС України та залишив адміністративний позов без розгляду.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є незаконним та необґрунтованим.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Такими підставами є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу належить скасувати. Справу належить направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 17, 107, 197, 199, 204, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 22.12.2014
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.