Справа: № 373/3103/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Овдієнко К.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
17 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку її пенсії, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провести з 04.11.2014 перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії державного службовця на підставі довідки від 28.10.2014 № 138, виданої Головним управлінням статистики у Київській області, врахувавши всі складові її заробітної плати, в тому числі: суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації заробітної плати.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з протоколом № 15100 від 09.06.2011 ОСОБА_4 з 01.06.2011 призначена пенсія державного службовця за віком.
Розмір заробітної плати позивачки був розрахований на підставі довідок про складові заробітної плати від 31.05.2011 № 118 та № 120, остання графа якої - «інші виплати», - не містила розшифрування виплат, які вона включає, та які не були враховані при нарахуванні пенсії. До вказаної довідки не були включені суми індексації заробітної плати.
Згідно з довідкою Державного управління Статистики у Київській області від 28.10.2014 р. № 138, де працювала до пенсії позивачка, до складу її заробітної плати, окрім врахованих відповідачем виплат, входили й інші виплати, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, а також суми індексації заробітної плати. На ці виплати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Той факт, що вказані суми не бралися для розрахунку заробітної плати позивача визнається відповідачем та підтверджується наявним в матеріалах пенсійної справи розрахунком.
03.11.2014 позивачка звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії на підставі зазначеної довідки, яку відповідач залишив без задоволення, надіславши їй повідомлення 11.11.2014 , вих. № 103/К-01.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга). Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (частина шоста). Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, не відповідають наведеним нормам права.
Наведена позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 14 травня 2013 року по справі № 21-125а13.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.