Справа: № 825/2951/14 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про скасування постанови, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/751/960/2013 від 05.11.2013 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про зобов'язання ОСОБА_3 за власний рахунок відновити становище, а саме: демонтувати перегородки в кімнаті площею 13,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1
12.11.2013 року державним виконавцем Центрального ВДВС ЧМУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам рекомендованими листами. В постанові зазначено про можливість добровільного виконання рішення суду до 19.11.2013 року (а.с. 70).
19.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 680 грн. (а.с. 72).
08.02.2014 року при виході державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що рішення суду боржником в строк для добровільного виконання виконано не було, про що складено акт державного виконавця (а.с. 73).
10.02.2014 року в порядку ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 170 грн. та направлена рекомендованим листом боржнику (а.с. 75).
18.02.2014 року при виході державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що рішення суду боржником в строк для добровільного виконання виконано не було, про що складено відповідний акт.
20.02.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі в сумі 340 грн. та направлена рекомендованим листом боржнику (а.с. 77).
11.06.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про залучення суб'єкта господарювання ФОП «Заяць Дмитро Володимирович» для участі у виконавчому провадженні (а.с. 88).
Крім того, 11.06.2014 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 548,12 грн. (а.с. 90) та складено акт, що рішення суду виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом (а.с. 92).
12.06.2014 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження згідно п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 680 грн., постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 548,12 грн. та постанови про накладення штрафів в розмірі 170 грн. та 340 грн. були виділені в окремі виконавчі провадження.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частинами 1-3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність підстав для скасування постанов Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 43811047 у сумі 548 грн. 12 коп., ВП № 43811094 виконавчого збору у сумі 680 грн., ВП № 43811561 штрафу у сумі 340 грн. та ВП № 43811581 штрафу у сумі 170 грн., оскільки дані постанови прийняті на підставі Закону України "Про виконавче провадження".
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди, завданої відповідачем у розмірі 1738 грн. 12 коп., то вона задоволенню не підлягає, оскільки доказів завдання такої шкоди надано не було.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.