Справа: № 826/12281/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Радикал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Радикал» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -
Відкрите акціонерне товариство «Радикал» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови № 202-ЦД-1-Е від 26 лютого 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 2447-ЦД-1-Е від 02 жовтня 2013 року в розмірі 5 000 н.м.д.г., що становить 85 000,00 грн. за порушення вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: за невиконання вимог розпорядження № 945-ЦД-1-Е від 11 квітня 2013 року, яким від ВАТ «Радикал» вимагалося до 30 квітня 2011 року привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».
02 жовтня 2013 року відповідачем винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 2200-ЦД-1-Е, в якому зазначено, що у термін до 14 січня 2014 року позивачу необхідно привести статут та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» та у строк до 14 січня 2014 року письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання даного розпорядження.
Крім того, 13 лютого 2014 року відповідачем складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів № 183-ЦД-1-Е, яким встановлено, що ВАТ «Радикал» не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 2200-ЦД-1-Е від 02 жовтня 2013 року (термін виконання до 14 січня 2014 року).
У зв'язку з тим, що ВАТ «Радикал» не виконало розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери № 2200-ЦД-1-Е від 02 жовтня 2013 року, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 202-ЦД-1-Е від 26 лютого 2014 року в розмірі 6000 н.м.д.г., що становить 102 000,00 грн. за порушення вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: за невиконання вимог розпорядження № 2200-ЦД-1-Е від 02 жовтня 2013 року, яким від ВАТ «Радикал» вимагалося до 14 січня 2014 року усунути порушення та повідомити Комісію про виконання розпорядження.
Не погоджуючись з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Указом Президента України № 1063/2011 від 23 листопада 2011 року утворено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
У відповідності до п. 10 ст. 8 вказаного Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1470 від 16 жовтня 2012 року, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі - розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.
Розпорядження про усунення порушень може бути винесено без порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Комісії.
Відповідно до п.п. 1 - 3 розділу VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, розглянувши справу про правопорушення, уповноважена особа приймає рішення у справі.
Рішення уповноваженої особи у справі оформлюється у вигляді постанови.
Постанова складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
У вступній частині постанови зазначаються: номер постанови; дата та місце розгляду справи; посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи, яка винесла постанову; документ, на підставі якого вона діє; відомості про особу, щодо якої розглядається справа: повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, у разі наявності інформації - банківські реквізити, засоби зв'язку.
Описова частина повинна містити викладення обставин, встановлених при розгляді справи, та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено.
У мотивувальній частині наводяться посилання на докази, що підтверджують факт правопорушення і вину юридичної особи, або ж факти, що вказують на відсутність правопорушення, посилання на відповідні норми нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У резолютивній частині повинно бути зазначено прийняте у справі про правопорушення рішення.
Постанова у справі про правопорушення повинна містити вказівку про порядок та строк її оскарження.
Постанова у справі про правопорушення підписується уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.
У справі про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Пунктом 5 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.
Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.
Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.
Закон України «Про акціонерні товариства» набув чинності 30 квітня 2009 року, тому вимоги пункту 5 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» мали бути виконані до 30 квітня 2011 року включно.
Щодо посилань позивача на те, що невиконання розпорядження відповідача пов'язано із перебуванням товариства у процесі санації, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Згідно з ч. 4 ст. 28 вказаного Закону, з моменту винесення ухвали про введення процедури санації: керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; управління боржником переходить до керуючого санацією; зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.
Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов'язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючий санацією має право: звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках; розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори); подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
Згідно з ч. 6 ст. 28 вказаного Закону, керуючий санацією зобов'язаний: прийняти до господарського відання майно боржника та організувати проведення його інвентаризації; відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами; розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів; забезпечити ведення боржником бухгалтерського і статистичного звіту та фінансової звітності; здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну чи солідарну відповідальність; розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації; заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів за зобов'язаннями, які виникли після порушення справи про банкрутство; повідомляти у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, затвердження мирової угоди, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов'язків; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації в порядку, установленому законодавством про оцінку майна, майнові права та професійну оціночну діяльність; повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить п'ятдесят і більше відсотків; надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації; на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі; здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що наведеною нормою (ч. 6 ст. 28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») передбачено обов'язок керуючого санацією здійснювати інші передбачені законодавством повноваження, що не охоплюється виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому передбачає здійснення керуючим санацією повноважень, передбачених іншими законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та Законом України «Про акціонерні товариства».
Проаналізувавши наведені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову № 202-ЦД-1-Е від 26 лютого 2014 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Законом України «Про акціонерні товариства», Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1470 від 16 жовтня 2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності прийнятої ним постанови № 202-ЦД-1-Е від 26 лютого 2014 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Радикал» до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови є необґрунтованими та не засновані на нормах права.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Радикал» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2014 року - без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 18 грудня 2014 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.