19 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/4016/2012
Категорія: 2.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді - Димерлія О.О.
суддів - Романішина В.Л., Вербицької Н.В.
за участі секретаря - Цуцкірідзе М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2012 року позивач звернулася до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на свої релігійні переконання просить суд: зобов'язати Державну податкову адміністрацію України (надалі - ДПА) не вносити про неї інформацію до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зобов'язати ДПА зберегти за нею форму обліку платника податків (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації - ст. 28, 294, 296 ЦК України); зобов'язати Любашівську міжрайонну Державну податкову інспекцію Одеської області (надалі - ДПІ) здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та місцем реєстрації); зобов'язати ДПІ не вносити інформацію про позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язати ДПІ проставити у паспорті ОСОБА_1 (на ст. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою; зобов'язати ДПІ надати позивачу довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою; зобов'язати ДПІ після отримання ОСОБА_1 паспорта громадянина України, внести на ст.7 або 8, 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою печаткою.
За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 18 липня 2012 року ухвалено постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порядок реєстрації, який позивач просить здійснити відносно себе суперечить порядку обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера, встановленого ПК України. ОСОБА_2 є малолітньою особою. При досягненні віку реєстрації, ця особа сама вирішить якого порядку реєстрації їй необхідно притримуватися.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Судом встановлено, що 27 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до ДПІ із заявою, в якій, посилаючись на свої релігійні переконання, просила в подальшому здійснювати її облік, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям, по-батькові та за місцем проживання). Одночасно позивач просила не вносити інформацію про неї та її малолітнього сина до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, а також проставити у паспорті (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою (а.с.19).
Позивач також звернулась у жовтні 2011 року до Державної податкової адміністрації України із заявою, в якій просила у зв'язку з релігійними переконаннями не вносити інформацію про неї до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за нею форму обліку платників податків (за прізвищем, іменем, по - батькові та роком народження), про що вона офіційно повідомила Любашівську МДПІ (а. с. 13).
Листом від 17 листопада 2011 року за № 1692/Т/18-8014 ДПС України повідомлено позивача про те, що Податковим кодексом України збережено право фізичних осіб-платників податків відмовитись від податкового номеру через релігійні переконання та альтернативну форму обліку таких платників податків. Заявниці роз'яснено, що фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи (а. с. 12).
27 жовтня 2011 року позивач звернулася з заявою та просила не вносити в Державний реєстр дані щодо неї та її малолітньої дитини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що при розгляді поданої позивачем заяви фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Пунктом 70.1 ст. 70 названого Кодексу передбачено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
До набрання чинності Податковим Кодексом України правовідносини щодо обліку платників податків були урегульовані Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», який втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності названим Кодексом.
Частиною 2 ст. 1 вказаного Закону визначалось, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону заборонено внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.
Проте, Податковий кодекс України, на відміну від норм Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. При цьому нормами Кодексу передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставляння в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Згідно пункту 1 Розділу II Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом ДПС України від 17 грудня 2010 року № 954, усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Пунктом 2 Розділу II Положення визначено, що порядок проведення реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі включає, зокрема, внесення до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою № 1-П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
У разі необхідності особа, крім паспорта громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Згідно з пунктами 3 та 4 розділу VIII Положення фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних. Пунктом 6 Розділу VIII Положення встановлено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.
Пунктом 8 Розділу VIII Положення передбачено, що за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
На підставі п. 10 Розділу VIII Положення особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою № 1-П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України, зобов'язана також та фізична особа, яка подавала облікову картку і відомості про неї включено до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Облік таких осіб здійснюється також в окремому реєстрі Державного реєстру. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки порядок обліку платників податків та дії органів державної податкової служби у зв'язку з веденням цього обліку визначаються актами законодавства, вимоги цих законодавчих актів щодо їх виконання є загальнообов'язковими і не залежать від бажання особи, її згоди чи незгоди з встановленим правовим порядком.
За таких обставин, із врахуванням наведених вище норм чинного законодавства України, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст..185, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_1, яка виступає в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до Державної податкової служби України, Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: