16 грудня 2014 р. Справа № 149262/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року у справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю «Верест» про нарахування та сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції, -
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція16.08.2011року звернулася до суду з адміністративним позовом до ТзОВ «Верест» в якому просить прийняти рішення про сплату ТзОВ «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції. До початку судового розгляду справи представником позивача було змінено позовні вимоги. В змінених позовних вимогах Тернопільська ОДШ просить прийняти рішення про нарахування та сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення виїзної планової перевірки ТзОВ «Верест» було встановлено, що підприємство здійснювало реалізацію м'яса та м'ясопродуктів за цінам нижче придбання. Крім того, податковий орган зазначив, що відповідно до вимог абз.Гп.1.26 ст.1 Закону України «Про податок на прибуток» ТзОВ «Верест» є юридичною особою, яка здійснює контроль над ТзОВ «Агровіта ЛТД» через безпосереднє володіння часткою статутного фонду більше ніж 20 відсотків платника податку ТзОВ «Агровіта ЛТД», посадовими особами ТзОВ «Верест», а саме Чорним М.М., уповноваженим здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а тому такі особи як ТзОВ «Агровіта ЛТД» та ТзОВ «Верест» є пов'язаними. Операції, що здійснюються за договором, укладеним між пов'язаними особами, відносяться до операцій особливого виду. Згідно з пп. 7.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
При проведенні перевірки Тернопільською ОДПІ керівнику ТзОВ «Верест» вручено лист від 14.10.2010р. №58748/7/23-420 щодо обґрунтування ціни на реалізовану продукцію, в т.ч. пов'язаним особам. Однак, будь-яких письмових пояснень щодо обґрунтування цін на продукцію посадові особи ТзОВ «Верест» не надавали. Тернопільська ОДПІ зазначила, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. за результатами проведеної перевірки складено акт від 16.02.2011 р. № 403/23-420/30588455 та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011р. №0000142304/0, яким визначено податкове зобов'язання ТзОВ «Верест» з ПДВ в розмірі 38172,50 грн. в т.ч. 30538,00 грн. основного платежу та 7634,50 грн. штрафних санкцій. Відповідно до п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735) (далі по тексту -Порядок №985) у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
З врахуванням вищенаведеного, представник позивача вважає, що висновки викладені в акті перевірки є правомірними та такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві України, тому просить винести рішення про нарахування та сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції.
Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року в задоволенні позовної заяви Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до ТзОВ «Верест» про нарахування та сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 16.02.2011 р. № 403/23-420/30588455 та винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2011р. №0000142304/0, яким визначено податкове зобов'язання ТзОВ «Верест» з ПДВ в розмірі 38172,50 грн. в т.ч. 30538,00 грн. основного платежу та 7634,50 грн. штрафних санкцій. Відповідно до п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735) (далі по тексту - порядок № 985) у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. З врахуванням вищенаведеного, представник позивача вважає, що висновки викладені в акті перевірки є правомірними та такими, що ґрунтуються на чинному законодавстві України, тому просить винести рішення про нарахування та сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що судом не приймаються до уваги посилання Тернопільської ОДПІ в адміністративному позові на п.п. 20.1.38 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, яким регламентовано право податкового органу звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від»ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін, оскільки норма п.1 Розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України є спеціальною (а тому - пріоритетною) по відношенню до норми п.п. 20.1.38 п.20.1 ст. 20 даного законодавчого акту, а тому таке право податковий орган може реалізовувати тільки з 1 січня 2013 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розглядаючи скаргу ТзОВ «Верест» на податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДШ від 04.03.2011р. №0000142304/0, ДПА в Тернопільській області прийняла неправомірне рішення яким фактично задоволила скаргу платника податків та встановила, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним і рекомендувала Тернопільській ОДНІ звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань та від'ємного значення з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін. Таке рішення в свою чергу призвело до неправомірного звернення Тернопільської ОДШ до адміністративного суду з позовом про нарахування та сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Тернопільська ОДШ не мала законних підстав звернення до суду з адміністративним позовом про нарахування сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Верест» податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38 172, 50 грн., в тому числі 30 538 грн. - основний платіж та 7 634, 50 грн. штрафні санкції, а тому суд прийшов до переконання, про відмову в задоволенні позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до пп. 20.1.38 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Водночас, при реалізації зазначеного права, необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме: із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.
Звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.
Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України. Тому звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.
Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 цього кодексу набирає чинності з 1 січня 2013 року. Отже, до 01.01.2013 у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року у справі № 2а-1970/2394/11 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
Д.М. Старунський