19 листопада 2014 року Справа № 915/298/14
Вищий господарський суд України у складі
головуючого судді:Бакуліної С.В.,
суддів:Волковицької Н.О.,
Грейц К.В.,
Добролюбової Т.В.,
Мачульського Г.М.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евері"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 18.09.2014
у справі№ 915/298/14
за позовом Філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Евері"
простягнення коштів
Філія Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евері" про стягнення заборгованості у розмірі 2 223 213,26 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання послуг.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 у справі № 915/298/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014, у задоволені позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі № 915/298/14 рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 скасовано, позов задоволено.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Евері" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі № 915/298/14, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти у справі нове рішення, яким рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 залишити без змін.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.06.2012 у справі № 10/27, від 07.10.2010 у справі № 7/8-10, від 16.09.2014 у справі № 910/14840/13, від 15.01.2014 у справі № 913/1162/13, від 05.03.2012 у справі № 5015/4084/11 та на постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 51/250, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 225, 226 ГК України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подані у межах трьохмісячного строку, передбаченого частиною першою статті 11117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску справи № 915/298/14 до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 18.09.2014 у справі № 915/298/14, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України задовольнив позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг щодо резервування техніки, обладнання та інфраструктури порту. Постанова вмотивована тим, що спірна сума є відповідальністю у вигляді збитків у формі упущеної вигоди, яка визначена сторонами у договорі. Нормативно постанова обґрунтована посиланням на статтю 225, 226 ГК України.
Водночас, у постановах від 13.06.2012 у справі № 10/27, від 07.10.2010 у справі № 7/8 10, від 16.09.2014 у справі № 910/14840/13, від 15.01.2014 у справі № 913/1162/13, від 05.03.2012 у справі № 5015/4084/11, на які заявник посилається, Вищий господарський суд України, переглядаючи справи про стягнення збитків у формі упущеної вигоди погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовів, виходячи з того, що позивачем не доведено всіх елементів складу цивільного/господарського правопорушення, які могли б бути достатньою підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, застосувавши до спірних правовідносин статті 22, 623 ЦК України, 225 ГК України.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що зі змісту зазначених судових рішень вбачається неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Допустити справу № 915/298/14 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя:С.Бакуліна
Судді:Н.Волковицька
К.Грейц
Т.Добролюбова
Г.Мачульський