11 грудня 2014 року м. Київ В/800/5291/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Головчук С.В. (суддя-доповідач), Весельської Т.Ф., Винокурова К.С., Ємельянової В.І., Загороднього А.Ф., перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_6 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду справи за його позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2014 року, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при вирішенні спорів щодо виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2014 року № К/800/4397/14, від 25 вересня 2014 року №К/800/23928/14, від 28 травня 2014 року № К/800/17400/14.
Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Так, у справі № К/800/48721/14 за позовом ОСОБА_6 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 червня 2014 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30 травня 2014 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів про відсутність підстав для задоволення позову про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, яке встановлюється військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
У справах № К/800/4397/14, № К/800/23928/14, № К/800/17400/14 Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що обґрунтованими є вимоги позивачів про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% місячного грошового забезпечення, яке встановлюється військовослужбовцям Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Про питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Із змісту доданих до заяви судових рішень вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Прийняті за результатами розгляду вказаних справ рішення є різними за змістом.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи за позовом ОСОБА_6 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Т.Ф. Весельська
К.С. Винокуров
В.І. Ємельянова
А.Ф. Загородній