01 грудня 2014 року м. Київ К/800/55826/13
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року
у справі № 2а-12954/11/2670
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення заборгованості,
встановив:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 податкову заборгованість у розмірі 10 354, 71 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 25.12.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 02.12.2009 року по 31.12.2010 року, позивачем складено акт від 24.02.2011 року №331/17-40/НОМЕР_1, на підставі якого 03.03.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000841740/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 8 147, 77 грн. за основним платежем та 2 036, 94 грн. - за штрафними санкціями.; - №0000831740/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 510, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.03.2011 року №0000851740/0, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 84 400, 00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості в розмірі 95 094, 71 грн.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011 року у справі № 2а-14829/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 03.03.2011 року №0000851740/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011 року у справі № 2а-15073/11/2670 в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2011 року № 0000841740/0 та № 0000831740/0 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2011 у справі № 2а-15073/11/2670 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 03.03.2011 року №0000831744/0 в частині накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. Адміністративний позов в цій частині задоволено - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 03.03.2011 року № 0000831744/0 в частині накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340, 00 грн. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2011 року залишено без змін.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині стягнення податкової заборгованості в розмірі 10 354, 71 грн.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги відповідно до частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 2а-12954/11/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук