Справа: № 826/14479/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
16 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Промвпровадження» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Промвпровадження» до Управління Укртрансінспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2013 року №042073,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Управління Укртрансінспекції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 11.12.2013 року №042073.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 позивачу належить транспортний засіб: марка - Volvo, тип - вантажний самоскид, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, посадовими особами управління Укртрансінспекції у Київській області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2013 року №002701.
Згідно вказаного акту посадовими особами 21.10.2013 року на автомобільній дорозі Н-1 від 17 км до 121 км проведено перевірку транспортного засобу: марка автомобіля - Вольво, номерний знак - НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 (згідно накладної від 21.10.2013 року №632); документ, що посвідчує особу водія, не був пред'явлений.
В акті перевірки зафіксовано надання послуг із перевезення вантажу (щебінь, товарно - транспортна накладна від 21.10.2013 року №632, відправник та одержувач: ТОВ «Максігран» м. Богуслав - Конча Заспа) на договірних умовах в кількості 30260 кг (маса брутто 45342 кг) із перевищенням вагових обмежень без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України, що призвело до порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
11 грудня 2013 року управлінням Укртрансінспекції у м. Києві винесено постанову №042073, якою за не оформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень до позивача застосований штраф у розмірі 1700,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу, оскільки перевізником здійснювалося перевезення вантажу з перевищенням габаритних обмежень без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, а тому відповідачем правомірно застосовано до власника транспортного засобу марки Volvo адміністративно - господарські санкції.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Отже, товарно - транспортна накладна є одним із документів, який дає право на здійснення внутрішніх перевезень вантажів. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568) затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363).
Згідно розділу І вказаних Правил товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктами 8.25 та 8.26 Правил №363 визначено, що час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.
Відповідно до пункту 10.12 Правил №363 здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній.
Згідно акту перевірки посадовими особами управління Укртрансінспекції у Київській області висновок про перевезення позивачем вантажу (щебеню) з перевищенням вагових обмежень зроблено на підставі товарно - транспортної накладної від 21.10.2013 року №632, з якої вбачається, що автомобілем Volvo, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2 здійснювалося перевезення щебеню 20/40 у кількості 30.260 т.
Проте, згідно наданої відповідачем копії товарно - транспортної накладної від 21.10.2013 року №632, в останній не проставлено відмітку про відпуск вантажу, штампу, ПІБ та підпису особи, яка відпустила або завантажила вантаж.
Крім того, згідно підпункту 23 пункту 4.2 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №387/2011, Укртрансінспекція у сфері автомобільного та міського електричного транспорту здійснює габаритно - ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку габаритно - ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно пункту 20 Порядку за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 21 вказаного Порядку передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Проте, посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Київській області не було здійснено габаритно - ваговий контроль, який би виявив факт перевищення вагового нормативного параметра; висновок про перевезення позивачем вантажу (щебеню) з перевищенням вагових обмежень зроблено лише на підставі товарно - транспортної накладної від 21.10.2013 року №632.
Згідно абзацу 1 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.10.2013 року про перевезення позивачем вантажу (щебеню) з перевищенням вагових обмежень, тому постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу від 11.12.2013 року №042073 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567, копія постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Проте, відповідачем не надані будь - які докази про вчасне вручення позивачу постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів під розписку чи надіслання її рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до положень статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
В позовній заяві позивач зазначає, що про факт перевірки йому стало відомо лише 18.09.2014 року, до суду звернувся 19.09.2014 року, тому колегія суддів вважає, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Промвпровадження» задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2014 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансінспекції у м. Києві про застосування адміністративно - господарського штрафу від 11 грудня 2013 року №042073.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 19.12.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.М. Оксененко
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Оксененко О.М.
Федотов І.В.