Справа: № 761/27454/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.,
Вівдиченко Т.Р.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії , -
У вересні 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва, в якому просила зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» період роботи на посаді секретаря судових засідань Оріхівського районного народного суду Запорізької області з 20 серпня 1991 року по 28 серпня 1995 року та призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва - 03 вересня 2014 року.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Судом зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», період роботи на посаді секретаря судових засідань Оріхівського районного народного суду Запорізької області з 20 серпня 1991 року по 28 серпня 1995 року для призначення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 03 вересня 2014 року.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 вересня 2014 року позивач - ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва з заявою про призначення пенсії по вислузі років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Листом від 10 вересня 2014 року № 14448/06 року управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру».
Вказане рішення вмотивоване тим, що згідно наданих документів страховий стаж становить 23 роки 14 днів, з них стаж вислуги років 19 років 1 місяць 5 днів. Період роботи в Оріхівському районному народному суді Запорізької області з 20 серпня 1991 року по 28 серпня 1995 року зарахувати до стажу вислуги років немає законних підстав, так як на той момент у позивача не було вищої юридичної освіти.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Приписами ч. 6 вищевказаної статті визначено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач працювала на посаді секретаря судового засідання Оріхівського районного народного суду Запорізької області з 20 серпня 1991 року по 28 серпня 1995 року. Дійсно у вказаний період у ОСОБА_3 була відсутня вища юридична освіта, проте як вбачається з копії трудової книжки, їй було присвоєно 13 ранг державного службовця за період її праці.
Пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пунктами «а» - «г», «д» пункту 7 цього Порядку, надаються також документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Як зазначалось вище, Закон України «Про прокуратуру» зараховує до стажу роботи, що дає право на пенсію, саму роботу на посадах державних службовців, що займають особи, як правило, з вищою освітою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач дійсно виконувала таку роботу у вказаний період, а відсутність диплому про вищу освіту не є підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу державного службовця, що дає право на пенсію згідно зазначеного вище Закону.
Аналогічна правова позиція викладена й в постанові Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року у справі № К/9991/39092/11.
Отже, підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» період роботи на посаді секретаря судових засідань у Оріхівському районному народному суді Запорізької області із 20 серпня 1991 року по 28 серпня 1995 року.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача - управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром,
Т.Р. Вівдиченко
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Вівдиченко Т.Р.