29 січня 2007 року
м. Київ
Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 6 липня 2006 року, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними,
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 6 липня 2006 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2006 року рішення міського суду скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2006 року рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2006 року залишено без зміни.
У касаційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити представнику позивача - ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними.
Додані до скарги матеріали повернути скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України М.П. Пшонка