Справа № 761/29932/14-ц
Провадження №2/761/8220/2014
іменем України
02 грудня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства " Центр обслуговування споживачів Шевченківського району " до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги
В жовтні 2014 року Комунальне підприємство " Центр обслуговування споживачів Шевченківського району " ( надалі КП " ЦОС Шевченківського району " ) звернулось до суду із заявою, в якій просило: стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за житлово - комунальні послуги в сумі 5 138, 49 грн., інфляційні втрати в сумі 3 614, 20 грн., три відсотки річних в сумі 1 014, 85 грн., а також понесені судові витрати. Вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_2; плату за комунальні послуги та послуги за утримання будинку в повному обсязі не сплачують. Так, позивачем надавались комунальні послуги, а саме: холодне водопостачання, гаряче водопостачання, користування тепловою енергією, вивезення побутових відходів, водовідведення, газ, а також інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території. До того ж, відповідачі щомісяця отримували від позивача рахунки на оплату квартирної плати та комунальних послуг, однак поточні платежі здійснювали регулярно, а заборгованість, яка утворилася до 2007 року у розмірі 5 138, 49 грн. не погашали. В добровільному порядку виниклу заборгованість відповідачі не погашають, а тому позивач змушений звернутися до суду за його примусовим стягненням з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
В судовому засіданні відповідачі проти задоволення позову заперечували посилаючись на те, що поточні платежі ними оплачуються в повному обсязі; вказана позивачем заборгованість виникла до 2007 року, а тому просили суд застосувати строк позовної давності.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, відповідачів, дослідив матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України, плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року " Про механізм впровадження Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду ", власник та наймач ( орендар ) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідачам, а також їх неповнолітній доньці - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
Із довідки Форми №3, складеної працівниками ТОВ " Кийградсервіс ", вбачається, що у вищезазначеній квартирі проживають та зареєстровані відповідачі, а також їх неповнолітня донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.6 ).
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 322 ЦК України ).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України " Про житлово-комунальні послуги ".
Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги " встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом з тим, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідально до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона ( виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України ).
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги " правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Із наданого розрахунку заборгованості, проведеного працівниками бухгалтерії позивача, вбачається, що не конкретизовано період часу виникнення заборгованості, а також її розміру, лише зі слів представника позивача суду було повідомлено, що заборгованість утворилася починаючи з 2004 року, однак, належних цьому доказів суду не надано. Представник позивача зазначила, що у них відсутні відомості виникнення заборгованості у розмірі 5 138, 49 грн.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, за який саме період часу та у якому розмірі виникла виставлена до сплати відповідачам заборгованість, а тому вимоги КП " ЦОС Шевченківського району " не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України; ст. ст.322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 66, 67, 156, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги ", суд
В задоволенні позову Комунального підприємства " Центр обслуговування споживачів Шевченківського району " до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з отримання його копії.
Суддя: