Справа № 761/16097/14-ц
Провадження №2/761/5112/2014
іменем України
(заочне)
25 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Бульбі І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» про повернення коштів,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк», в якому просить зобов'язати повернути суму вкладу згідно умов договору банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Піврічний» № 568325/2013 (в доларах США) 2 000 доларів США 00 центів та виплатити нараховані проценти по вкладу в розмірі 207 доларів США 07 центів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона 22 квітня 2013 року уклала договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Піврічний» № 568325/2013 (в доларах США) з відповідачем, строком до 22 травня 2014 року, сума вкладу складає 2000 доларів США 00 центів.
22 травня 2014 року вона письмово звернулася до відповідача із заявою про отримання суми вкладу та процентів по договору, проте їй було відмовлено. На її письмове звернення від 22 травня 2014 року щодо видачі вкладу Банк не відповів.
Вважає, що така одностороння відмова відповідач від виконання умов договору, порушує її права.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповіщав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
У відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено Договір банківського вкладу «Швейцарський «Постійний» «Піврічний» № 568325/2013 (в доларах США).
Згідно п. 1.1. Договору предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Швейцарський «Постійний» в доларах США на строк 13 місяців, з дня укладення Договору, з виплатою процентів по закінченню строку дії вкладу. Для обліку вкладу банк відкриває на ім'я вкладника вкладний рахунок № НОМЕР_1.
У відповідності до п.п. 1.2, 1.3 Договору Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» № НОМЕР_2. На цей Рахунок-кореспондент Банк перераховує нараховані проценти за збереження Вкладу та може бути перерахований Вклад по закінченні строку його дії. Нараховані проценти за збереження Вкладу з капіталізацією процентів Банк перераховує на Рахунок. Сума початкового Вкладу - 2 000 доларів США 00 центів, мінімальна сума Вкладу -2000 доларів США 00 центів.
Згідно п. 1.5 Договору виплата процентів, нарахованих на Вклад за ставкою 9.5 процентів річних, здійснюється згідно з умовами Договору та Правил. Зазначена в цьому пункті ставка стосується виключно першого строку дії Вкладу та може бути змінена для випадків переукладення Договору на новий строк на умовах, зазначених в Правилах.
Пунктом 1.7 Договору передбачено, що дата вимоги Вкладником Вкладу - 22 травня 2014 року.
22 травня 2014 року позивачка звернулась до Голови правління банку зі скаргою, в якій повідомила, що їй відмовлено у видачі грошових коштів за Договором банківського вкладу № 568325/2013 від 22.04.2013 р., з посиланням на внутрішнє розпорядження щодо видачі грошових коштів в розмірі 100 доларів США в день, при наявності готівки в касі. Просила розглянути її скаргу і видати їй депозитні кошти згідно договору.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що порядок припинення Договору та закриття рахунку визначається правилами.
Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 21.05.2014 р. по 22.05.2014 р. вбачається, що відповідач повернув на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 відсотки та депозитний вклад згідно умов договору № 568325/2013 в сумі 2 207,07 доларів США, 22 травня 2014 р.
Тобто, з 22.05.2014 року кошти ОСОБА_1 знаходились на кореспондентському рахунку № НОМЕР_2.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини банківського рахунку, які регулюються главою 72 (ст.ст. 1066- 1076 ) ЦК України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 1 статті 1070 ЦК України встановлено, що за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
На підставі викладеного, керуючись нормами чинного законодавства, з урахуванням того, що між сторонами виникли правовідносини банківського рахунку, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки суд позбавлений можливості змінювати з власної ініціативи підстави та предмет позову, в той же час ст. ст. 1058, 1061 ЦК України не регулює спірні правовідносини.
За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» про повернення коштів.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: