Справа № 761/29857/14-ц
Провадження №2/761/8203/2014
іменем України
29 жовтня 2014 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді: Кондратенко О.О.
при секретарі: Михнюк В.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства " Проектний інститут " Укрметротунельпроект " про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди
В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства " Проектний інститут " Укрметротунельпроект " ( надалі ДП " ПІ " Укрметротунельпроект " ) на його користь: нараховану але невиплачену заробітну плату в сумі 27 913, 79 грн.., середній заробіток за час затримки проведення виплати заробітної плати, тобто з квітня 2014 року по 15.10.2014 року в сумі 29 529, 50 грн., інфляційні втрати за час затримки по виплаті заробітної плати в сумі 3 600, 88 грн., моральну шкоду в сумі 20 000, 00 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що в період часу з 20.12.2010 року по 07.04.2014 року він працював у відповідача та був звільнений за власним бажанням. Після звільнення остаточний розрахунок по заробітній платі з ним проведено не було.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що дійсно, підприємство має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, яка виникла у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства, що позбавляє їх провести повний розрахунок по виплаті позивачу заробітної плати.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, в межах заявлених позивачем позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Законом, зокрема ст.47 КЗпП України, визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що наказом № 177 ос від 20.12.2010 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду інженера 3 категорії відділу організації будівництва з випробувальним терміном на 3 місяці з 20.12.2010 року по 19.03.2011 року з посадовим окладом 2 068, 00 грн. в місяць.
01 серпня 2013 року наказом № 116 ос ОСОБА_1 було переведено з інженера 3 категорії відділу організації будівництва з 01.08.2013 року на посаду інженера 2 категорії відділу організації будівництва з посадовим окладом 3 269, 00 грн. в місяць.
Наказом № 44 ос від 08.04.2014 року ОСОБА_1, інженера 2 категорії відділу організації будівництва, з 08.04.2014 року звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України ).
Як вбачається із наданої відповідачем довідки № 141 від 22.09.2014 року, заборгованість відповідача по виплаті позивачу заробітної плати з серпня 2013 року по квітень 2014 року складає 27 913, 79 грн.
Вказана сума у вищезазначеній довідці позивачем не оспорюється та визнається, як заборгованість відповідача перед позивачем після його звільнення.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що після звільнення ОСОБА_1 і станом на час розгляду справи в суді відповідачем повний розрахунок з ним проведено не було. Дані обставини не оспорювались і самим представником відповідача під час розгляду справи в суді.
Статтею 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом достовірно встановлено, що ні в день звільнення ОСОБА_1, а ні в послідуючому, відповідачем не було проведено повного розрахунку з позивачем, а тому відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 його середній заробіток за весь час затримки з квітня 2013 року по 15.10.2014 року ( як зазначено у розрахунку, доданому позивачем до позовної заяви ).
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 27 274, 31 грн. ( згідно довідки про заробітну плату, заробітна плата ОСОБА_1 за лютий 2014 року - 3 471, 00 грн. ( 20 робочих дні ) + березень 2014 року - 5 614, 98 грн. ( 20 робочих днів ) ( два повних відпрацьованих місяці ) становить = 9 085, 98 грн. : 40 робочих дні = 227, 15 грн. ( заробітна плата за один робочий день ) х 130 днів ( час затримки у виплаті заробітної плати за період з 08.04.2014 року по 15.10.2014 року ( день, зазначений позивачем у вчиненому ним розрахунку ) = 29 529, 50 грн., без врахування відповідних податків і обов'язкових відрахувань.
Відповідно до ч.1 Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу ( особи ).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ( далі - компенсація ) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і заробітна плата ( грошове забезпечення ) ( ст. 2 Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати " ).
За таких обставин, сума грошової компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги складає - 3 603, 48 грн. ( січень - 100,2, лютий - 100, 6, березень - 102, 2, квітень - 103, 3, травень 103, 8, червень - 101, 0, липень - 100, 4, серпень - 100, 8 ).
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача, в тім, що ДП " ПІ " Укрметротунельпроект " не порушувало прав позивача та КЗпП України; повний розрахунок з ОСОБА_1 не було проведено у зв'язку з тим, що не з вини підприємства на його рахунках відсутні грошові кошти, що позбавило відповідача провести повний розрахунок з ОСОБА_1; вини у несвоєчасній виплаті ОСОБА_1 нарахованих сум після його звільнення з боку ДП " ПІ " Укрметротунельпроект " не має, як такі, що не обґрунтовані на вимогах закону.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Також, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу спричинені душевні страждання, а тому, з урахуванням суті позовних вимог, глибини таких страждань, обставин при яких була заподіяна шкода, ступеня вини відповідача, вимог розумності і справедливості, суд вважає вірним стягнути з відповідача на користь позивача 500, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Всього підлягає стягненню з ДП " ПІ " Укрметротунельпроект " на користь ОСОБА_1 - 61 546, 77 грн.
Крім того, згідно ст.88 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 615, 47 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.116, 117, 237-1 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства " Проектний інститут " Укрметротунельпроект " про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства " Проектний інститут " Укрметротунельпроект " на користь ОСОБА_1 61 546 ( шістдесят одну тисячу п'ятсот сорок шість ) гривень 77 копійок.
Стягнути з Державного підприємства " Проектний інститут " Укрметротунельпроект " у дохід держави судовий збір у розмірі 615 ( шістсот п'ятнадцять ) гривень 45 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: