№ 2-4273-14
(№ 760-1185-14-ц)
09. 12. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровника О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Публічне акціонерне товариство Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20. 03. 2006 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 048/06-МК.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 048/06/01 від 20. 03. 2006 року.
Позивач зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умови кредитного договору та договору поруки не належним чином, в зв'язку з чим 03. 01. 2008 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23. 08. 2007 року складалась із: заборгованості за кредитом в сумі 2046 грн. 60 коп., заборгованості по відсоткам в сумі 438 грн. 15 коп., пені по кредиту в сумі 5388 грн. 23 коп., а всього 8204 грн. 26 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11. 12. 2008 року, позовну заяву AT «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетрвоське РУ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 8204 грн. 26 коп., витрати на держмито в сумі 82 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. 00 коп.
18. 02. 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в добровільному порядку здійснили погашення заборгованості, зазначену в рішенні суду від 11. 12. 2008 року, однак заборгованість по кредитному договору повністю не погашена і станом на 18. 04. 2013 року борг по кредитному договору складає: заборгованість по кредиту - 1 790,55 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 14 311,87 гривень, заборгованість по відсоткам - 3 038,06 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 24 283,21 гривень, пеня за прострочку кредиту та відсотків - 141 123,65 гривень.
Загальна заборгованість за кредитним договором становить 179 718,73 гривень.
В зв'язку із зазначеним позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 048/06-МК від 20. 03. 2006 року в сумі 179 718,73 гривень.
Ухвалою суду від 09. 12. 2014 року, за клопотанням представника позивача, залишено без розгляду позовну заяву ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №048/06-МК з ОСОБА_2; в решті позовних вимог розгляд справи продовжено.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №048/06-МК від 20. 03. 2006 року, яка утворилась станом на 18. 04. 2013 року в сумі 179 718 грн. 73 коп. також не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 20. 03. 2006 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 048/06-МК (а.с. 6-8).
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник отримав кредитні кошти в сумі 3000 дол. США, з оплатою за процентною ставкою в розмірі 22% річних.
Також судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 048/06/01 від 20. 03. 2006 року (а.с. 9-10).
Вбачається, що ОСОБА_1 виконує умови кредитного договору не належним чином, в зв'язку з чим 03. 01. 2008 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка станом на 23. 08. 2007 року складалась із: заборгованості за кредитом в сумі 2046 грн. 60 коп., заборгованості по відсоткам в сумі 438 грн. 15 коп., пені по кредиту в сумі 5388 грн. 23 коп., а всього 8204 грн. 26 коп.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11. 12. 2008 року, позовну заяву AT «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Дніпропетрвоське РУ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 8204 грн. 26 коп., витрати на держмито в сумі 82 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. 00 коп. (а.с. 29).
Судом встановлено, що 18. 02. 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 в добровільному порядку здійснили погашення заборгованості, зазначену в рішенні суду від 11. 12. 2008 року, однак заборгованість по кредитному договору повністю не погашена і станом на 18. 04. 2013 року борг по кредитному договору складає: заборгованість по кредиту - 1 790,55 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 14 311,87 гривень, заборгованість по відсоткам - 3 038,06 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 24 283,21 гривень, пеня за прострочку кредиту та відсотків - 141 123,65 гривень.
В зв'язку із зазначеним, позивач вважаючи свої права порушеними просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №048/06-МК від 20. 03. 2006 року, яка утворилась станом на 18. 04. 2013 року в сумі 179 718 грн. 73 коп., на що слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 18. 04. 2013 року борг за кредитним договором становить 179 718,73 грн.. що складається із: заборгованості по кредиту в сумі 1790,55 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 14 311,87 гривень, заборгованості по відсоткам в сумі 3038,06 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18. 04. 2013 року еквівалентно 24 283,21 гривень, пені за прострочку кредиту та відсотків в сумі 141123,65 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин та враховуючи, що боржник не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене, з урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 1 797 грн. 19 коп.
Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №048/06-МК від 20. 03. 2006 року, яка утворилась станом на 18. 04. 2013 року в сумі 179 718 грн. 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» витрати по оплаті судового збору в сумі 1 797 грн. 19 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Суддя: