Провадження № 224114
В справі № 760/3347/14-ц
17 грудня 2014 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.
при секретарі- Боровик О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в справі, суд,-
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 28.04.2014 року був частково задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди.
Заявник звернувся до суду з заявою і просить ухвалити додаткове рішення в справі, посилаючись на те, що при видачі виконавчих листів у справі в них не були вказані ідентифікаційні коди відповідачів в зв»язку з неможливістю їх ідентифікації.
При ознайомленні з матеріалами виконавчих проваджень йому стало відомо, що неможливо ідентифікувати всіх відповідачів у справі за їх прізвищами, вказаними в виконавчих листах, однак в органах виконавчої служби йому стало відомо про наявність виконавчого провадження про стягнення боргу за іншим судовим рішенням з ОСОБА_6, яка зареєстрована за адресою, вказаною позивачем при зверненні до суду.
Вважає, що з цього можна зробити висновок, що при зверненні до суду позивач невірно вказав прізвище відповідачів, а саме: замість «ОСОБА_6», вказав «ОСОБА_6», що є перешкодою для виконання ухваленого судом рішення.
Представник заявника свою заяву в судовому засіданні підтримав.
Відповідачка ОСОБА_6 та її представник проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на її безпідставність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення в справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
· стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення;
· суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
· суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.367 кодексу;
· судом не вирішено питання про судові витрати.
Даний перелік є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п.20 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов»язки осіб, які не брали участі в справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з викладеного вище, приведених заявником підстав для ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що підстави для ухвалення такого рішення відсутні.
Виходячи з цього, керуючись ст.220 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в справі відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання
копії ухвали.
Суддя