15 грудня 2014 року Справа № 876/9664/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця відділу ДВС Рогатинського районного управління юстиції Качмара Володимира Івановича про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, стягнення моральної шкоди,-
29.03.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання його дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.10.2011 року та стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки рішення суду фактично не виконано то виконавче провадження не може бути закрито.
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в частині позовних вимог: визнати дії, бездіяльності головного державного виконавця ВДВС Рогатинського РУЮ Качмара В.І. щодо винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №27928543 від 28.10.2011 року протиправними; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн., задовольнити.
В апеляційній скарзі покликається на те, що твердження відповідачів про фактичне виконання рішення суду, викладене у постанові про закінчення виконавчого провадження, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких коштів апелянт не отримував.
В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова ВП №27928543 від 28.10.2011 року скасована відповідачем в порядку ст.51 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із з відсутності проведення нарахованої виплати.
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Згідно з ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Постановою Рогатинського районного суду від 19.07.2011 року задоволено позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, визнано дії управління пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії як дитині війни та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі здійснити ОСОБА_1, перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни з 25.11.2010 року по 25.05.2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
26 липня 2011 року відділу ДВС Рогатинського районного управління юстиції було пред'явлено до виконання виконавчий лист №2а-1900 виданий Рогатинським районним судом Івано-Франківської області та 03.08.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області Качмар В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по даному виконавчому листу та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду та надання документального підтвердження про повне його виконання.
28.10.2011 року головним державним виконавцем Качмаром В.І. винесено постанову ВП №27928543 про закінчення виконавчого провадження, яка мотивована фактичним виконанням рішення суду, перерахунком пенсії та виплатних документів у визначені строки (а.с.4).
Згідно листа надісланому Голові Рогатинського районного суду встановлено, що у відповідності до ст. ст.51, 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальником ВДВС 23.04.2013 року скасовано постанови про закінчення виконавчого провадження винесенні на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» за відсутності проведення боржником, УПФУ в Рогатинському районі нарахованих виплат, та відновлено виконавчі провадження де стягувачем виступає ОСОБА_1, ВП №27928543. (а.с.22)
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова ВП №27928543 від 28.10.2011 року скасована відповідачем в порядку ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»; по причині того, що судом не задоволена вимога в частині публічно-правового спору, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.
Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно ст.50 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Фактичними обставинами справи стверджується, що виконавче провадження ВП №27928543 закінчено державним виконавцем на підставі листа боржника Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1, нарахованого підвищення до пенсії у розмірі 1053 грн. (а.с.6).
Згідно листа Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської обл. № 4/01-34 від 15.03.2013 року пенсійним органом повідомлено про проведення нарахування за відповідні періоди, однак виплата не проводилася через відсутність фінансування за рахунок коштів державного бюджету; виплати проводилися на підставі постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р. (а.с.5).
Таким чином, на момент винесення постанови ВП №27928543 від 28.10.2011 року про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не пересвідчився у повному виконанні рішення суду, через що безпідставно прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження.
Підтвердженням наведеного слугує й подальше скасування відповідачем постанови ВП №27928543 від 28.10.2011 року та відновлення виконавчого провадження.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів та беручи до уваги самостійне скасування відповідачем спірної постанови про закінчення виконавчого провадження, а також апеляційні вимоги ОСОБА_1, який не наполягає за цих умов на задоволенні її позову в цій частині, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною і скасування постанови ВП №27928543 від 28.10.2011 року, винесеної головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмарем В.І., належить відмовити.
Разом з тим, дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара В.І. щодо помилкового закінчення виконавчого провадження не можна вважати такими, що відповідають вимогам закону, оскільки такі дії призвели до тривалого невиконання рішення суду.
З цих мотивів дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара В.І. щодо закінчення виконавчого провадження ВП №27928543, слід визнати протиправними.
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).
Оскільки ОСОБА_1 є особою похилого віку, тривалий час не може виконати рішення суду в примусовому порядку через неправомірні дії відповідача, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 400 грн. та стягнути таку шкоду на користь позивача.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2013 року у справі №349/560/13-а скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.
Визнати дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара Володимира Івановича щодо закінчення виконавчого провадження ВП №27928543 - протиправними.
Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400 (чотириста) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний