26 червня 2014 рокусправа № 804/2553/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року
у справі № 804/2553/13-а
за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії
У лютому 2013 року управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про зобов'язання включити до актів звірки витрати, пов'язані з виплатою пенсій, прийняти та узгодити суму витрат, стягнути витрати на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2012 року в розмірі 8239,81 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зокрема, за грудень 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проведено виплати пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах на загальну суму 1473,08 гривень та витрати на виплату та доставку яких склали 2,17 гривень, а також державну адресну допомогу у сумі 6755 гривень, витрати на доставку якої склала 9,56 гривень (а.с. 6-10).
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу протягом грудня 2012 року направило на адресу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому розі Дніпропетровської області акт щомісячної звірки витрат по виплаті пенсій потерпілим, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій пов'язаних із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, зокрема, не включено до акту щомісячної звірки витрати пов'язані з виплатою пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах (у тому числі суми державної адресної допомоги) громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що відображено в таблиці розбіжностей (а.с. 11).
Відповідач не визнає свого обов'язку щодо відшкодування виплаченого громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 основного розміру пенсії, оскільки вважає, що пенсії виплачуються всупереч статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», оскільки на дату втрати годувальників особи не перебували на його утриманні (працювали).
З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом наведено у частині 1 статті 21 Закону № 1105-XIV, згідно якої у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, зокрема: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною 8 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-XIV.
Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону № 1105-XIV, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких встановлено раніше було встановлено згідно зі законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди внаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Згідно з пунктом 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Таким чином, органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинні відшкодувати органам ПФУ суми виплат, які вказані в пункті 4 Порядку, в тому числі основний розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Зазначене підтверджується також положеннями частини 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили страту працездатності» від 22 лютого 2001 року № 2272-ІІІ, відповідно до якої органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного Фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що пенсія громадянам призначена саме у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядок № 5-4/4 не містить положень, які передбачають, що передумовою відшкодування органам ПФУ витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є перевірка органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України правомірності призначення вказаних пенсій. Не містить такого застереження і Закон № 1105-XIV.
Таким чином, витрати Пенсійного фонду з виплати і доставки пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, підлягають відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України.
Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення витрат на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2012 року в розмірі 1475,25 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум про стягнення сум державної адресної допомоги та витрат на їх доставку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги громадянам України передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».
Зазначеною постановою передбачено, що такі виплати здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», державна адресна допомога, що визначена постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265, не включаються.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 не розповсюджується на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4, відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків це суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.
Цей перелік є вичерпним. У цьому переліку відсутні такі виплати, як державна адресна допомога до пенсії, яка призначена і виплачена позивачем згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265.
Державна адресна допомога до пенсії відсутня й у переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Державна адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, оскільки безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою доплатою до пенсії.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачуються пенсіонеру поряд з іншими видами виплат, у тому числі, цільової допомоги на прожиття.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Разом з цим, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права шляхом зобов'язання відповідача включити до акту звірки суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, прийняти та узгодити суму витрат є таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, як обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм матеріального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника, що призвело до прийняття неправильного рішення в цій частині, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду частковому скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову в цій частині та залишенню в іншій частині без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по втраті годувальника, задовольнивши вимоги в цій частині.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області кошти по виплаті та доставці пенсій по втраті годувальника за грудень 2012 року сумі 1475,25 гривень.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим