02 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/8276/14-а
Категорія: 10.4.2 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Курмановій І.І.,
за участі: представника апелянта - Борумбєй І.О. (довіреність від 04.02.2014 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Одеського гарнізону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Одеського гарнізону, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо прийняття рішення про зняття з обліку на отримання ним безоплатного житла за рахунок держави в якості члена сім'ї особи, що потребує поліпшення житлових умов з 21 листопада 1989 року, зобов'язати відповідачів поновити позивача на загальній черзі отримання житла з 21 листопада 1989 року, на першочергове отримання житла з 04 серпня 2003 року, на позачергове отримання житла - з 16 серпня 2005 року.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року вказані вимоги залишені без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повітсок про виклик до суду (а.с.64-65, 67).
Від Житлової комісії військової частини А - 1495 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких відповідач просить розглянути справу за його відсутності, вимоги апеляційної скарги вважає необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає чинному законодавству.
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач, як син колишнього військовослужбовця кафедри військової підготовки Одеської національної морської академії ОСОБА_2 , капітана запасу 2-го рангу, перебував на квартирному обліку у житловій комісії в/ч НОМЕР_1 з 21 листопада 1989 року, на першочерговому обліку - з 04 серпня 2003 року, на позачерговому обліку - з 16 серпня 2005 року, та у списках осіб, яким встановлено термін надання жилого приміщення - з 14 лютого 2006 року, що вбачається з довідки житлової комісії № 7/79 від 10 червня 2006 року.
У зв'язку із встановленням факту подання неправдивих відомостей, які посвідчують відсутність статусу осіб, які потребують поліпшення житлових умов, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на засіданні житлової комісії при військовій частині НОМЕР_1 прийнято рішення про виключення дружини та сина колишнього військовослужбовця - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов згідно рапортів ОСОБА_2 , про що оформлено протоколи № 13 від 24.12.2007 року та № 8 від 26.06.2008 року.
За цих обставин ОСОБА_2 залишився на квартирному обліку щодо забезпечення жилим приміщенням з державного житлового фонду зі складом сім'ї дві особи, а саме - ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_4 .
Як вбачається з матеріалів справи та протоколів № 13 від 24.12.2007 року, № 8 від 26.06.2008 року, підставою для прийняття рішення про виключення дружини та сина колишнього військовослужбовця - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, стала Довідка Ф-1 ЖБК «Вимпел», що підтверджує проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1981 року та з 1987 року відповідно у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , сумісно з матір'ю дружини колишнього військовослужбовця - ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із вимогами щодо зобов'язання відповідачів поновити його на обліку на отримання ним безоплатного житла за рахунок держави в якості члена сім'ї особи, що потребує поліпшення житлових умов.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про виключення позивача та в подальшому не зарахування на квартирний облік прийнято у відповідності до вимог законодавства України та відповідачами не порушено права, свободи та інтереси позивача щодо отримання ним житла.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Статтею 17 Конституції України встановлені державні гарантії соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України, а також членів їх сімей.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, житловим приміщенням здійснюється у відповідності до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 року, Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року та п.п. 1.3 п. 1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міноборони України № 737 від 30.11.2011 року.
За правилами п.п. 22, 23, 24 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 року, військовослужбовці, які потребують поліпшення житлових умов, для отримання житлових приміщень для постійного проживання обліковуються у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах на підставі рішення житлової комісії військової частини, затвердженого командиром військової частини, за результатом розгляду поданого військовослужбовцем рапорту з відповідним пакетом документів, визначеним цим Порядком.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Житлового кодексу Української РСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок та згідно із ст. 43 Житлового кодексу, п. 38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і наданні їм житлових приміщень в Українських РСР, громадянам, котрі перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення видаються в порядку черговості.
Підставою для зняття військовослужбовця з обліку для отримання житлових приміщень для постійного проживання є поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством (п. 30 Порядку № 1081 від 03.08.2006 року).
Аналіз зазначених норм показав, що соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей, зокрема, щодо поліпшення житлових умов, гарантується державою, який реалізується у визначеному порядку на підставі відповідних даних, які подаються військовослужбовцем.
При цьому, чинним законодавством визначено, також, і підстави, які відповідно до п. 30 Порядку № 1081 від 03.08.2006 року не є вичерпними, та за наявності яких скасовується зарахування військовослужбовця на облік для отримання житлового приміщення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказані норми регулюють та забезпечують соціальні гарантії одночасно громадян України, які перебувають/перебували на службі у Збройних силах України, та членів їх сімей, та не можуть застосовуватись окремо до кожних з цих осіб, оскільки вже випливатимуть з інших правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 із сім'єю з 2-х осіб на право зайняття жилого приміщення видано відповідний ордер.
Зі змісту вказаного ордеру вбачається, що він виданий батькові позивача - ОСОБА_2 та бабусі - ОСОБА_4 , що підтверджує фактичне виконання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення військовослужбовця та членів його сім'ї житлом згідно протоколів № 1 від 02.03.2006 року, № 3 від 25.03.2004 року, № 5 від 06.04.2005 року, № 13 від 24.12.2007 року та № 8 від 26.06.2008 року.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що фактичне виконання відповідачами свого обов'язку перед ОСОБА_2 , батьком позивача, виключає виникнення будь-яких зобов'язань відповідно до вказаних норм перед позивачем.
Також, колегія суддів враховує відомості Довідки Ф-1 ЖБК «Вимпел» від 1995 року, яка спростовує доводи позивача про віднесення останнього до осіб, які потребують поліпшення житлових умов, що є безумовною підставою для отримання відповідних пільг.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , Житлової комісії Одеського гарнізону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 08 грудня 2014 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/