Справа № 344/18316/14-ц
Провадження № 2/344/5450/14
04 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Бойчука О.В.
секретаря Кондратів Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в якій просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 400 гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Свій позов позивач обґрунтувала тим, що вона є бабусею неповнолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.02.2010 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.05.2004 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Добровільно допомоги на утримання дітей відповідач не надає.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила розглядати даний спір у відсутності позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час і місце судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив.
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що позивач просив винести заочне рішення, яке може бути переглянуте судом за заявою відповідача, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є бабусею неповнолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12.02.2010 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.05.2004 року ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Витяг з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 131 від 16.03.2010 року підтверджує, що опіку за малолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено за ОСОБА_1 (а.с. 10).
Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і роз'яснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи встановлену частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини норму про приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що стягування з аліментів у твердій грошовій сумі якнайкраще забезпечить інтереси неповнолітніх дітей.
Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Керуючись зазначеними нормами, оцінивши наявні у матеріалах справи додані до справи позивачем докази, розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, всі наведені вище обставини та норми матеріального права, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти в межах розумного у розмірі, який підлягає індексації, по 400 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181 ч. 3, 182, 184 ч. 1 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер-НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі по 400 гривень 00 копійок щомісячно на кожну дитину.
Стягнення аліментів розпочати з 25.11.2014 року і проводити щомісячно до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів - УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ - 37952250, банк отримувача - ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) - 836014, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693, 243 грн. 60 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя Бойчук О.В.