Справа № 211/6156/13-кСуддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/545/К/14Суддя-доповідач ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 03 грудня 2014 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12013040230000282 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2014 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого машиністом електровозу Криворізького локомотивного депо ДП «Придніпровська залізниця», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який визнаний винним та засуджений до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування основного покарання ОСОБА_6 звільнено, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Відповідно до пункту «є» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від відбування покарання ОСОБА_6 звільнено.
Позов ОСОБА_7 задоволено частково.
Стягнуто з страхової компанії «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_7 у відшкодування майнової шкоди суму 5357 (п'ять тисяч триста п'ятдесят сім) гривень 35 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 100000 (сто тисяч) гривень.
В іншій частині в позові відмовлено.
Питання з речовими доказами вирішено.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_9
потерпіла ОСОБА_7
представник потерпілого ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 вересня 2014 року скасувати в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_7 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 вересня 2014 року ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за наступних обставин.
10 серпня 2013 року о 20 годині 20 хвилин в світлий час доби ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Аlfa Romeo 33» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині об'їзної дороги з боку вул. Кокчетавська в напрямку вул. Дніпропетровське шосе в Довгинцівському районі в м. Кривому Розі. В цей же час в зустрічному йому напрямку рухався скутер «Yamaha T-max 500» без реєстраційного номера під керуванням водія ОСОБА_11 .
Під час зближення зазначених транспортних засобів водій скутеру «Yamaha T-max 500» ОСОБА_11 не переконавшись, що це буде безпечним, змінив напрямок руху в бік смуги руху автомобіля «Аlfa Romeo 33» під керуванням водія ОСОБА_6 , чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Одночасно з цим водій автомобіля «Аlfa Romeo 33» ОСОБА_6 , маючи об'єктивну можливість бачити зміну напрямку руху скутера «Yamaha T-max 500», повинен був оцінити зміну дорожньої обстановки як небезпеку для руху та негайно вжити заходи що до зменшення швидкості руху автомобіля аж до зупинки, проте проявив неуважність та продовжив рух в небезпечному напрямку, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 б), 12.3, ПДР України, відповідно до яких:
1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».
Внаслідок зазначених порушень вимог ПДР України, виконання яких було необхідною умовою для запобігання дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Аlfa Romeo 33», навпроти вул. Нестерова допустив зіткнення зі скутером «Yamaha T-max 500» під керуванням водія ОСОБА_11 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_11 було смертельно травмовано.
Відповідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_11 настала від сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася множинними переломами кісток обличчя, грудного відділу хребта, правої нижньої кінцівки з ушкодженням внутрішніх органів та ускладнилася травматичним шоком, що підтверджується морфологічними змінами з боку внутрішніх органів та судово-гістологічними даними.
Між порушенням водієм ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і наслідками - смертю ОСОБА_11 є прямий причинний зв'язок.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 посилається на ті обставини, що суд першої інстанції в частині вирішення цивільного позову неповно з'ясував та дослідив обставини, що підлягали з'ясуванню.
Так, враховуючи матеріали кримінального провадження, обвинувачений вважає за можливе визначити ступінь вини учасників ДТП по 50%. У вироку суду ступінь вини водіїв транспортних засобів ОСОБА_6 та ОСОБА_11 визначена не була.
Суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_11 керував скутером в стані алкогольного сп'яніння, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом даної категорії, на незареєстрованому в ДАІ транспортному засобі, без номерних знаків, чим грубо порушив вимоги п.п.2.1а, 2.9а,в Правил дорожнього руху України. Крім того, безпідставно змінив напрямок руху, виїхав на смугу руху автомобіля під керуванням обвинуваченого, створив небезпеку для його руху, чим грубо порушив вимоги п.10.1 ПДР України, які безпосередньо знаходяться в причинному зв'язку з ДТП та наслідками технічного характеру.
Обвинувачений вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими засобами розмір заподіяної моральної шкоди та не надано жодного доказу щодо моральних страждань. В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок скасувати в частині часткового задоволення цивільного позову до ОСОБА_6 та постановити в цій частині новий вирок, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 , кожен окремо, підтримали апеляцію обвинуваченого, просили колегію суддів задовольнити її в повному обсязі.
Прокурор, потерпіла ОСОБА_7 та її представник ОСОБА_10 , кожен окремо, в судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 просили залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження надані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України при обставинах, викладених у вироку суду, в апеляційній скарзі не оскаржуються , а тому у відповідності до ст. 404 КПК України законність та обґрунтованість вироку в цій частині апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, а ст.27 цього закону передбачене також відшкодування моральної шкоди у разі смерті потерпілого.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодовування при настанні страхового випадку за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції яка діяла на момент укладення зазначеного договору (полісу).
Статтею 6 вказаного закону визначено, що страховий випадок є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам, під час ДТП яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до вимог ст.35 закону для отримання страхового відшкодування за шкоду спричинену внаслідок ДТП, особа яка має право на відшкодування повинна подати страховику або МТСБ України відповідну заяву, до якої додати необхідні документи, перелік яких визначений цим законом.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа яка зареєструвала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою якщо цього відшкодування буде недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди.
В порушення цих вимог закону та постанови №4 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд першої інстанції не перевірив обґрунтованість вимог потерпілої, наявність підстав для виплати та розрахунок страховика розміру страхового відшкодування, що має сплатити страховик та розмір відшкодування, що підлягає стягненню з обвинуваченого та Страхової компанії АТ «СК «АХА страхування».
Слід також погодитись з доводами Страхової компанії АТ «СК «АХА страхування», які викладені в запереченнях на позовну заяву потерпілої, що потерпіла не зверталася до страхової компанії та жодних документів, на підтвердження настання страхового випадку до страхової компанії не надавала. А суд першої інстанції цей факт не перевірив, не встановив межі цивільно-правової відповідальності.
В апеляційному суді учасники провадження не заявляли клопотань про повторне дослідження обставин щодо цивільного позову за умови, що вони в суді першої інстанції були досліджені неповно або з порушенням, та дослідження доказів, які не досліджувалися судом, якщо про це заявлялись клопотання учасниками судового провадження.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України у зв'язку з неповнотою судового слідства щодо цивільного позову та відсутністю клопотань апеляційний суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо цивільного позову.
За таких обставин, у зв'язку з неповнотою судового слідства в частині цивільного позову, істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову - скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 вересня 2014 року у відношенні ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову скасувати з направленням кримінального провадження в цій частині в той же суд в іншому складі суду в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той самий строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Провадження №11-кп/774/545/к/14 Суддя І інстанції ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст.286 КК України Суддя- доповідач ОСОБА_2