Справа № 141/1235/14-ц
04 грудня 2014 року смт. Оратів
Оратівський районний суд
Вінницької області
В складі: головуючого судді Слісарчука О.М.
за участю секретаря Гепко В.В.
розглянувши у письмовому проваджені в смт. Оратів подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №141/317/14-а у порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії, у відсутності сторін -
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 звернулася до Оратівського районного суду Вінницької області із поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №141/317/14-а у порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії у якій постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 16.04.2014 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 олександру Васильовичу з часу призначення пенсії, тобто з 05 липня 2011 року, з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 2809,91 грн., яку постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року скасовані в частині задоволення позову щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.07.2011 року по 11.03.2013 року, а в іншій частині залишено без змін. Подання мотивоване тим, у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на виконанні перебуває виконавчий лист №141/317/14-а виданий 03.07.2014 року Оратівським районним судом Вінницької області про: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 12 березня 2013 року, з врахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 2809,91 грн."
15.07.2014 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
До відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області надійшов лист начальника головного управління в якому повідомляється, що управлінням рішення суду виконано частково, проведено перерахунок пенсії за період згідно рішення суду та нараховано борг в сумі 488,99 грн., який буде виплачено при наявності коштів.
Оскільки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 14.06.2011 року №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", в прикінцевих положеннях якого, доповнено п. 4, який передбачає, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік"
На виконання п. 7 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України було видано постанову від 06.07.2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок
коштів державного бюджету", якою було встановлено нові розміри зазначених виплат.
Також, п. 3 в прикінцевих положеннях Закону України "Про Державний бюджет на 2012" та Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" передбачає, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 та 2014 роки".
Таким чином рішення суду залишається невиконаним.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження”, передбачено, що державний виконавець здійснює заходи , необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 ст.263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення , державний виконавець може звернутися із поданням, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Закон України “Про виконавче провадження” так само передбачає цю можливість (п.8 ч. 23 ст. 11 і п. 1 ст. 36 Закону).
Крім того, в практиці Вищого адміністративного суду України винесено ухвалу від 17.04.2014 року щодо зміни способу та порядку виконання судових рішень в якій зазначено, що "зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень зобов'язального характеру, боржником за яким є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Під зміною способу виконання і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. при цьому, ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватись на відносини, які виникли після його ухвалення". просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Оратівського районного суду Вінницької області у справі №141/316/14-а.
Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, надавши суду заяву про розгляд подання без його участі, подання просить задоволити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений.
Стягувач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений.
Положення ч. 2 ст. 263 КАС України визначають, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про зміну способу і порядку виконання рішення розглянути в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
03.07.2014 року Оратівським районним судом Вінницької області по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії видано виконавчий лист №141/317/14-а, згідно якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12 березня 2013 року, з врахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою для обчислення пенсії в сумі 2809,91 грн.
15.07.2014 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з інформаційного листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №485/06-36/09 від 22.07.2014 року головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено нарахування ОСОБА_1 пенсії з урахуванням грошового забезпечення за останньою штатною посадою. однак згідно змін, внесених постановою КМУ №112 від 25.03.2014 року, які набрали чинності 24.04.2014 року, перерахунок здійснено по 24.04.2014 року, а не за останньою штатною посадою. Крім цього, на даний час головним управлінням Пенсійного фонду у Вінницькій області здійснюються перерахунки пенсій по судових рішеннях, формуються відомості про виплату та направляються в банки або на поштові відділення, але наразі відсутнє фінансування з Держбюджету на погашення заборгованості по рішеннях суддів. Дані виплати будуть проведені після надання фінансування головному управлінню. Крім того, головне управління ПФУ України у Вінницькій області зазначає, що рішенням районного суду зобов'язано головне управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, що й було зроблено, тому просить закінчити виконавче провадження за виконавчим листом №141/317/14-а у справі ОСОБА_1
Як вбачається з розрахунку від 22.07.2014 року ОСОБА_1 сума виплати (утримання) становить 488 грн. 99 коп.
Частиною 1 ст.263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду, а отже, немає підстав для застосування положень ст.263 КАС України в цій справі. Наведене не суперечить положенням статті 56 Конституції України (Ухвала Вищого адміністративного суду України у справі №К-28368/10 від 20.07.2011 р.).
При цьому суд враховує вимоги ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, якими передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільного суду.
Згідно з ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Крім цього, у ст.22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у ст.2 згаданого Закону видів рішень, а покликання на нього в поданні є некоректним.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі відсутні достатні та належні докази наявності виняткових обставин, які б зумовлювали можливість зміни способу виконання судового рішення. За таких обставин, на думку суду, підстави для задоволення подання відсутні.
Крім цього, суд зазначає, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип обов'язковості судових рішень.
Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За змістом ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Крім того, право особи на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статтею 6 КАС України, тому невиконання судового рішення свідчить про загрозу сутності права на справедливий розгляд справи судом.
У цьому контексті важливо також зазначити, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості зміни способу і порядку виконання судового рішення врегульовано статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Підстави та порядок зміни способу виконання судового рішення визначені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Статтею 3 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено можливість виконання рішень (в тому числі судових) іншими органами.
Зокрема, частиною 1 вказаної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2013 року №406-VIІ) встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Окрім того, частина 2 статті 3 наведеного закону (у редакції Закону України від 19.09.2013 року №583-VII) визначає, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - тобто, органами Державної казначейської служби України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи необхідність визначення судом змісту дій, які б забезпечили реальне та належне виконання судового рішення суд зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного суду України від 25.04.2012 року у справі № 1-12/2012 зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення (пункт 3 Рішення).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Однак, в порушення вказаних норм, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у поданні не зазначено який судом необхідно встановити порядок і який вибрати спосіб виконання судового рішення, та які дії забезпечать реальне та належне виконання судового рішення.
На підставі вище наведеного суд приходить до переконання, що у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду - слід відмовити.
Керуючись ст.2, 9, 14, 21, 105, 137, 162, 165, 263 КАС України, ст.ст. 3, 11, 36 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №141/317/14-а у порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Оратівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СУДДЯ О.М. Слісарчук