04.12.2014
Справа № 127/13706/14-к
Провадження № 1-кп/127/1036/14
04 грудня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2014 р. за № 12014020010002642, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючої старшою медсестрою сестрою в дитячій обласній лікарні, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 17.07.1996 р., ідент. код НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
16.04.2014 р. біля 09:00 год. ОСОБА_5 , під час перебування в Вінницькій обласній дитячій лікарні, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе 108, зайшла до оглядової кімнати хірурга, де помітила мобільний телефон марки «AQUA Київстар» «U8650», що належав ОСОБА_6 та який лежав на оглядовому столику. В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 керуючись жагою наживи скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_6 , таємно, шляхом вільного доступу, таємно викрала з оглядового столика, мобільний телефон марки «AQUA Київстар» «U8650», чорного кольору, IMEI: НОМЕР_3 , з карткою пам'яті на 32 GB та sim-картою мобільного оператора «Київстар», загальною вартістю 2000 грн., який належав ОСОБА_6 , чим завдала останньому матеріальної шкоди, на вищевказану суму.
Після чого ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, привласнивши викрадене і розпорядившись ним на свій власний розсуд.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину) визнала та суду пояснила, що вчинила злочин за вищевикладених обставин.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи пояснення обвинуваченої, суд вважає, що її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачена давала чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказуючи на способи, мотиви їх вчинення.
Також суд приймає до уваги правовий висновок Верховного Суду України від 06.03.2014 р. у справі №5-2кс14, а тому вважає, що в діях ОСОБА_5 фактично наявні ознаки незаконного заволодіння чужим майномю. При цьому суд враховує, що на час заволодіння майном потерпілого за діями обвинуваченої ніхто не спостерігав.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, обставини, що пом'якшують чи обтяжують її покарання.
Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, у вчиненому розкаялась.
Крім того, суд приймає до уваги, що потерпілий під час здійснення досудового розслідування написав заяву, відповідно до якої претензій до обвинуваченої не має, викрадений мобільний телефон було повернуто потерпілому.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, є щире каяття та активне сприяття досудовому розслідуванню.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченої, її негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують її покарання, думки потерпілого щодо виду та міри покарання обвинуваченої, зважаючи на ту обставину, що обвинувачена працевлаштована, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді штрафу.
Відповідно до ст. 100 КПК України викрадені речі, які органами досудового розслідування повернуто потерпілому, - слід залишити останньому.
Потерпілим ОСОБА_6 на досудовому слідстві заявлений цивільний позов, згідно з яким він просив стягнути з обвинуваченої на його користь 2 тис. грн. моральної шкоди, однак суд враховує, що в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілого, згідно з якою викрадений у нього телефон йому було повернуто і претензій до обвинуваченої він не має. За таких обставин суд вважає за доцільне заявлені потерпілим позовні вимоги залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. на користь держави.
Речові докази, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , - залишити останньому.
Цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: