15 жовтня 2014 рокусправа № 808/1972/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матрікс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матрікс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій вчинених під час перевірки та оформлення висновків у довідці № 160/22-1453/31166299 від 26.04.2012 року протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Матрікс" (далі - позивач або ТОВ "Матрікс") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ В Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в довідці № 160/22-1453/31166299 від 26.04.2012 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2012 року податковим органом на підставі п. 73.5 ст. 73 ПК України була проведена зустрічна звірка ТОВ "Матрікс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків-постачальниками їх вид, обсяг, якість та розрахунки: ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, та відповідно з реалізації придбаного товару контрагентам - покупцям ТОВ "ВКП "Спектр", ДП "Металінвест "ТОВ "Донметалзбут", ЗАТ "Техінвестпостач", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з січня 2012 року.
За результатами вказаної зустрічної звірки податковим органом була складена
довідка
від 26.04.2012 року № 160/22-1453/31166299 згідно висновку якої встановлено, що звіркою ТОВ "Матрікс" щодо здійснення господарських операцій з вищевказаними платниками податків вбачається дефектність первинних документів, які відображають взаємовідносини з вказаними платниками податків внаслідок відсутності реальності здійснення таких операцій, їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не врахував, що частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже з наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.
В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Разом з тим, як підтверджується наявними у матеріалах справи, та на що не звернув уваги суд першої інстанції, податковим органом фактично реалізовані дії на проведення зустрічної звірки та оформлення результатів такої звірки, що підтверджується довідкою від 26 квітня 2012 року № 160/22-1453/31166299, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій, не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі дії не є юридично значимими для позивача.
Відповідна правова позиція викладена і в ухвалі ВАСУ від 27.03.2014 року (справа № К/800/43559/13).
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на зазначене, та враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Матрікс" - задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Матрікс" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій вчинених під час перевірки та оформлення висновків у довідці № 160/22-1453/31166299 від 26.04.2012 року протиправними - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: Д.В. Чепурнов