27 жовтня 2014 рокусправа № 2а-13687/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстратора у розрахункових операціях в сумі 1057,00 грн. та за порушення порядку виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами в сумі 4400,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів по розрахункових операціях у сумі 1057,00 грн.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами у сумі 4400,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.05.2001 року згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2012р. Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 взято на податковий облік до Північної МДПІ м. Кривого Рогу 06.06.2001 року за №206/2001 та присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
ФОП ОСОБА_1 має відкриті розрахункові рахунки у відділеннях банків, а саме р/р НОМЕР_2 у Криворізькій філії Приватбанку у м. Криви Ріг, Дніпропетровської області, МФО 305750 р/р НОМЕР_3 у Криворізькій філії Приватбанку м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, МФО 305750.
Відповідно до вимог п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95 - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст. ст. 15,18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюють Національний банк України, органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок.
У разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів;
2) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;
3) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невідповідності даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту;
4) п'ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті;
5) п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції.
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
вчинене вперше - 1 гривня;
вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Згідно ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) - у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (частина 2 вказаної статті діяла на момент спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Визначено, що Північною МДПІ у м. Кривому Розі ГУ Міндоходів 15.02.10 р. було проведено перевірку господарської одиниці - відділ у магазині "Веселка", розташованого у м. Кривому Розі, по вул. Доватора, 2/31, яке належить ФОП ОСОБА_1 В результаті контролюючим органом складено акт перевірки №0083-04-83-23/НОМЕР_1 від 15.02.10р. щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обліку суб'єктами підприємницької діяльності, яким встановлені наступні правопорушення:
- п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. № 265/95, а саме: проведення розрахункової операції на суму 201,40 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразку та виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному "Х" звіті РРО у сумі 10,00 грн. Керуючись п.1 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до платника податків було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1057,00 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року №0004342360;
- ст. ст. 15,18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, а також не внесено місце зберігання роздрібних партій тютюнових виробів та алкогольних напоїв до єдиного реєстру. Керуючись ч. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до платника податків було застосовано (фінансові) санкції у розмірі 4400,00 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року №0004352360.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зазначені рішення отримав 01.03.10р. згідно поштового повідомлення про вручення.
Загальна сума донарахованих за актом перевірки №0083-04-83-23/НОМЕР_1 від 15.02.10 року становить 5457 грн.
У терміни, визначені законодавством, ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції не сплатив, у адміністративному та судовому порядку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не оскаржував, в результаті чого рішення є чинним та невідкликаним.
При цьому, боржник оскаржував вказані рішення в адміністративному порядку, та згідно Рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 09.06.2010р. №11286/7/25-0315 рішення залишені без змін.
Також постановою Тернівського районного суду від 03.03.2010 року №3-381/10 притягнуто до відповідальності продавця ФОП ОСОБА_1 за порушення встановлені актом перевірки №0083-04-83-23/НОМЕР_1 від 15.02.10 року.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 113. 3).
Відповідно пункту 11 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
Відповідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року № 0004342360 на суму 1057,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010 року №0004352360 на суму 4400,00 грн. оскаржувалися в судовому порядку та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-7741/10/0470 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування рішення залишено без розгляду, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-7741/10/0470 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишено без змін, та ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року набрала законної сили, тому, в розумінні пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання в розмірі 1057,00 грн. та в розмірі 4400 грн., яке визначене позивачем, є узгодженим з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Таким чином, грошове зобов'язання в розмірі 1057,00 грн. та в розмірі 4400 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій утворюють податковий борг відповідача в цій же сумі, який відповідачем не сплачено.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай