20 жовтня 2014 рокусправа № 804/9289/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про застосування заходів реагування, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач або ГУ ДСНС у Дніпропетровській області) звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - відповідач або ПАТ «АрселорМіттал Криий Ріг»), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та споруд (т.1, а.с. 134-175).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та споруд.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подальша робота ПАТ «АрселорМіттал Криий Ріг» з встановленими порушеннями пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб на території, в будівлях, спорудах та приміщеннях створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що застосування до відповідача таких заходів реагування як повна зупинка експлуатації будівель та споруд є фактично зупиненням діяльності підприємства і тягне за собою негативні наслідки як для самого підприємства, так і для його працівників. Крім того, встановлені порушення можливо усунути лише шляхом значних зусиль та витрат, на які потрібен певний час. Так, ПАТ «АрселорМіттал Криий Ріг» розроблена та подана позивачу програма усунення недоліків, яка передбачає 5-ти та 7-ми річні строки її реалізації та планування витрат на ці цілі в розмірі близького 220 млн. грн.
Також відповідач зазначив, що надавши термін для усунення порушень, не дочекавшись їх усунення, позивач одразу ж звернувся до суду.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, у період з 28.05.2014 року по 17.06.2014 року
відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем проведено планову перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг та Криворізький район.
Актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 17.06.2014 № 4783/02-14 (далі - Акт перевірки) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 року за №1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), Правил безпеки в коксохімічному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 10.06.2008 № 135, зареєстрованих Міністерстві юстиції України 3 липня 2008 р. за № 575/15266 (далі - НАПБ 01.039-2001), Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МНС України № 460 від 02.07.2007 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.2007 року за №849/14116 (далі - НАПБ Б.01.012-2007), Правил пожежної безпеки для підприємств чорної металургії (далі - НАПБ В.01.030-86/120 (ППБО-136-86), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 року № 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010), Державних будівельних норм України «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 року № 88 (далі - ДБН В. 1.1-7-2002*), Типових норм належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 151 від 02.04.2004 року, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 року за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), Правил експлуатації вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 152 від 02.04.2004 року, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 року за №555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004), «Правил улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01), Державних будівельних норм України "Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання" та Правилами безпеки систем Газопостачання України (далі - ДБН В.2.5-20-2001), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 року №553 (далі - ДБН В.2.5- 64:2012), Державних будівельних норм України «ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА МІСЬКИХ І СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 N 44 (далі - ДБН 360-92**), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Державних будівельних норм України «Опалення, вентиляція та кондиціонування», затверджених наказом Мінрегіон від 25.01.2013 р. № 24 (далі - ДБН В.2.5-67: 2013), Державних будівельних норм України «Будинки адміністративного та побутового призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будіництва України від 30.12.2010 р. № 570 та від 10.02.2011 р. № 23 (далі - ДБН В.2.2-28:2010), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-коммунального господарства України від 15 травня 2006 г. № 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006), Державних будівельних норм України «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Мінрегіону від 03.03.2012 г. № 98 (далі - ДБН А.2.2.-3-2012), Державних будівельних норм України «Інженерко-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)», затверджених наказом Мінбуду України від 4 серпня 2006 р. № 274 (далі - ДБН В.1.2.4-2006), Будівельних норм та правил «Опалення, вентиляція та кондиціонування», затверджених постановою Держбуду СРСР від 28 листопада 1991 р. (далі - СНиП 2.04.05- 91*), Будівельних норм та правил «Споруди промислових підприємств» (далі -СНиП 2.09.03-85), Будівельних норм та правил. Частина II. Норми проектування. Розділ 35. Котельні установки (Для застосування на території України) (далі - СНиП Н-35-76), Будівельних норм та правил «Генеральні плани промислових підприємств» (далі - СНиП II- 89-80), Національного стандарту України «Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Національного стандарту України «Установки автоматичні аерозольного пожежогасіння. Проектування, монтування та експлуатування», наказ Держспоживстандарту України від 2 грудня 2005 р. № 345 з 2007-04-01 (далі - ДСТУ 4490:2005), Національного стандарту України «Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування» (далі - ДСТУ-Н СЕN/TS 54-14:2009), Національного стандарту України «Двері металеві протипожежні. Загальні технічні умови» (далі - ДСТУ Б В.2.6- 77:2009).
За результатами акта перевірки позивачем було винесено припис про усунення порушень від 23.06.2014 року № 4983/02-14, яким надано строк для їх усунення, а саме: до 01.08.2014 року, до 01.09.2014 року, до 01.10.2014 року та до 01.12.2014 року
У відповідності до приписів ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного контролю суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.
Згідно вимог 3.16 «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.05.2012 року № 863, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 року за № 1054/21366, припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта надається керівнику суб'єкта господарювання або органу влади, установи, організації чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник припису з підписом такої особи щодо погашення строків усунення порушень вимог законодавства зберігається в органі Держтехногенбезпеки України, який здійснював перевірку.
До припису включаються невиконані заходи з попереднього припису із зазначенням строків, з яких вони пропонувалися до виконання, та пропонуються нові строки, а також зазначаються нові заходи, які були виявлені під час перевірки, і строки їх виконання.
У відповідності до вимог 3.18 «Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», строк виконання припису встановлюється посадовою особою органу Держтехногенбезпеки України за погодженням із керівником суб'єкта господарювання або органу влади, іншого підконтрольного об'єкта або його заступником, або уповноваженою ним особою залежно від виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
У разі неможливості виконання приписів у встановлені в них строки суб'єкт господарювання або орган влади, інший підконтрольний об'єкт письмово звертається до органу Держтехногенбезпеки України, який виніс припис, для продовження строків усунення порушень з обґрунтуванням та підтвердними документами (матеріалами), оформленими належним чином, щодо порядку усунення порушень.
Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки строки виконання припису, на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду не настали, то таке звернення є передчасним, а отже позивач діяв на підставі та у межах повноважень, однак без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Крім того, судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що значна кількість порушень, які зазначені в акті перевірки і приписі не пов'язана зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей. До того ж відповідачем частково усунені порушення зазначені в акті, а інша частина в процесі усунення і строк їх усунення на час звернення до суду не закінчився.
Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, принципу пропорційності порушення і покарання, на час вирішення цього спору відсутня необхідність у примусовому порядку застосовувати до відповідача такі заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) як зупинка експлуатації будівель та споруд.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що Кодексом цивільного захисту України чітко передбачено, що саме посадова особа центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, має право звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, посадові особи територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не є уповноваженими особами центрального органу виконавчої влади, яким надано право на відповідне звернення, що виключає підставу для задоволення позову, а відповідно посилання представника позивача на Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є безпідставним, а його твердження з цього приводу довільним трактуванням закону.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та необґрунтованість висновку суду першої інстанції про їх задоволення.
З огляду на зазначене, та враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про застосування заходів реагування - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай