18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
ГоловуючогоЦуркана М.І.
Суддів:Амєліна С.Є.
Гуріна М.І.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
при секретарі судового засідання Міненко І.М.,
за участю представників позивача Іваницької І.Л., Денисенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» (Товариство) до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ), відділення Державного казначейства України у м. Житомирі (ВДК) про відшкодування незаконно сплаченої суми пені
У січні 2004 року ВАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго», посилаючись на те, що відповідач самостійно вчинив розподіл сплаченої суми, звернулось з позовом до Житомирської ОДПІпро відшкодування незаконно списаної пені у сумі 28 065,99 грн.
Заявою від 29 квітня 2004 року позивач уточнив вимоги і просив зобов'язати відповідача повернути суму 28 065,99 грн., як незаконно спрямовану на погашення пені.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06 травня 2004 року, позов задоволено, а Житомирську ОДПІ зобов'язано повернути ВАТ «ЕК «Житомиробленерго» 28 065,99 грн. коштів спрямованих на погашення пені.
Новим рішенням Житомирського апеляційного господарського суду від 19 травня 2005 року постановлено повернути з Державного бюджету України до ВАТ «ЕК «Житомиробленерго» безпідставно списану пеню в сумі 28 065,99 грн.
У поданій касаційній скарзі Житомирська ОДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду скасувати.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачу у період з 01.01.2001 року по 01.08.2002 року податковим органом нараховано 27 993, 73 грн. пені за порушення термінів сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.
Платіжними дорученнями за №1296 від 27.08.2003 року та № 1338 від 02.07.2003 року Товариство сплатило податок на додану вартість в сумі 19 367 грн. та податок на прибуток на суму у 230 800 грн.
Повідомленням за №106250034885807 від 18.09.2003 року Житомирська ОДПІ здійснила перерозподіл сплаченого: із суми 19 367 грн. спрямувала 372, 04 грн. на погашення пені по податку на додану вартість, а із суми 230 800 грн. - 27 693, 95 грн. на погашення пені по податку на прибуток.
Вирішуючи спір, суди правильно зазначили, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
За визначенням наведеним у п.1.4 ст. 1 Закону, пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без врахування пені), що справляється з платника податку у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання, а податковий борг, відповідно із п.1.3 зазначеної норми, є податковим зобов'язанням, самостійно узгодженим платником податків або узгодженим в адміністративному чи судовому порядку, але не сплаченим в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
За змістом абзацу другого п.п.16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визнає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу, (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму також погашення податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення , в якому міститься зазначена інформація.
Це означає, що умовою для нарахування пені та самостійного розподілу податковим органом сплачених платником податків сум для її погашення є наявність податкового боргу, узгодженого в установленому законом порядку.
Оскільки судами встановлено, що податковий борг належним чином не узгоджений, а порушення термінів сплати податків не доведено, то висновки про відсутність у податкового органу законних підстав для нарахування пені та розподілу сплачених Товариством сум є обґрунтованим.
При цьому, апеляційний суд дійшов правильного висновку щодо необхідності притягнення для у часті у справівідділення Державного казначейства України у м. Житомирі, оскільки повернення з бюджету зайво сплачених податків здійснюються органами Державного казначейства України.
За таких обставин доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо апеляційний суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19 травня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.І. Гурін
М.Г. Кобилянський
Д.В.Ліпський