29 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого судді - Бутенка В.І.,
суддів - Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
при секретаріЛипі В.А.,
за участю представника Генеральної прокуратури України Білик Л.С., представника територіального управління Державної інспекції з енергозабезпечення по Івано-Франківській області Кальмук Н.А., представника державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Вацеби І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративнусправу за позовом прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області до державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення 4435,72грн. та за зустрічним позовом державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго» до Державної інспекції з енергозбереження в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області про визнання недійсною постанови № 1 від 25.03.2003 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, -
В червні 2004 року прокурор м. Івано-Франківська звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 4435,72грн.підвищеної плати до місцевого бюджету.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що державним інспектором територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області 24-28 лютого 2003 року під час перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів котельними агрегатами державного міського підприємства “Івано-Франківськтеплокомуненерго» було встановлено безгосподарне використання паливно-енергетичних ресурсів, яке призвело до перевитрат палива на котельнях по вул. Чорновола, 47 та вул. Симоненка, 3-а і яке відповідно до Закону України “Про енергозбереження» є порушенням і тягне за собою відповідальність. За результатами перевірки складено акт № 2/1.
На підставі цього акту територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області було прийнято постанову № 1 від 25.03 2003р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 4435,72грн.
В липні 2004 року ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало до суду зустрічний позов, в якому просило визнати недійсною вказану постанову, посилаючись на те, що вона суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки прийнята на підставі акту перевірки, яка проводилась з порушенням інструкції та порядку проведення перевірки режимів роботи котла.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2004 року в задоволенні позову прокурору м. Івано-Франківська відмовлено та задоволено зустрічний позов ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго».
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04 травня 2005 року це рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, заступник прокурора м. Івано-Франківська подав касаційне подання, в якому ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про стягнення підвищеної плати з ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго» за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та про відмову в задоволенні зустрічного позову.
При цьому в скарзі заступник прокурора м. Івано-Франківська посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 24-28 лютого 2003 року Івано-Франківським територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження проведено перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів котельними агрегатами ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", за результами якої складено акт №2/1.
25.03.2003 року Івано-Франківським територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження на підставі акту перевірки від 24-28.02.2003 року № 2/1 прийнято постанову № 1 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме за 9183,8 м3 природного газу в розмірі 4435,78 грн., посилаючись на ст. 11 Закону України "Про енергозбереження", розділ II додатку до постанову КМУ № 699 від 02.09.1993 року "Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві".
З даного акту вбачається, що перевіркою виявлено втрати 7477,2 м3 природного газу в рік по котлу ПТВМ-30 ст№1, який знаходиться по вул. Симоненка, 3-А, через експлуатацію в режимі, який не передбачений режимною картою, що призвело до зниження ККД котла на 2% в порівнянні з РК; та 1706,6 м3 природного газу в рік по котельні на вул. Чорновола, 47 по причині проведення понаднормованої продувки парового котла МЗК-7АГ.
З матеріалів справи вбачається, що судами дана оцінка вказаному акту перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів за № 2/1 як такому, що не підтверджує вину ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в нераціональному використанні паливно-енергетичних ресурсів, в зв'язку з чим обґрунтовано визнано недійсною і постанову Державної інспекції з енергозабезпечення в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області № 1 від 25.03.2003 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.
У відповідності із ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але Державною інспекцією з енергозабезпечення цього зроблено не було.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, а доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -
Касаційне подання заступника прокурора м. Івано-Франківська залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 травня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.