ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
“20» червня 2006 р. Справа № 2-293/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Нечитайла О.М.
Суддів Пилипчук Н.Г.
Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Бойченко Ю.П.
за участю представників:
позивача: не з'явились
відповідача: не з'явились
розглянувшикасаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства
"Лебідь"
напостанову Житомирського апеляційного
господарського суду
від 17.05.2005р.
у справі № 6/186-н
за позовом Виробничо-комерційного підприємства
"Лебідь"
до Державної податкової інспекції у м.
Хмельницькому
про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень
Виробничо-комерційне підприємство "Лебідь" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (надалі - відповідач), про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області (суддя - Танасюк О.Є.) від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н позов Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" залишено без розгляду.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем без поважних причин не виконані вимоги суду щодо подання письмових доказів для проведення судово-бухгалтерської експертизи, що спричинило неможливість її здійснення, доцільність проведення експертизи сторонами не заперечується, оскільки для вирішення даної справи необхідні спеціальні знання.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі № 6/186-н (головуючий суддя - Голубєва Г.К., судді Горшкова Н.Ф., Майора Г.І.) апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н - без змін.
Вказаною постановою господарського суду апеляційної інстанції підтверджено правильність та відповідність правової позиції господарського суду першої інстанції чинному законодавству України.
Виробничо комерційне підприємство "Лебідь", не погоджуючись з ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. у справі № 6/186-н, звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 31.05.2005р. № 86, в якій просить вказані судові рішення скасувати.
Зазначена касаційна скарга мотивована тим, що вказані судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2005р. у справі № 6/186-н касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 передана для розгляду Вищому адміністративному суду України.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких проти доводів позивача заперечує та вважає, що прийняті господарськими судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.
В судове засідання касаційної інстанції у справі № 6/186-н по розгляду касаційної скарги Виробничо комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 представники сторін не з'явились, причини не явки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Виробничо комерційного-підприємства «Лебідь» задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою госпосподарського суду Хмельницької області від 26.03.04р. у справі № 6/186-н провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому сторони зобов'язано надати експерту всі необхідні документи для проведення експертизи (оригінали первинних бухгалтерських документів тощо), які свідчать про сплату податків і зборів за період проведеної відповідачем перевірки.
Листом Тернопільського відділення Київського відділення науково-дослідного інституту судових експертиз від 27.12.04р. матеріали справи повернуті суду без експертного висновку в зв'язку із не виконанням вимог клопотань останнього від 26.05.04р. до ВКП "Лебідь" і ДПІ у м. Хмельницькому та від 09.06.04р. до Хмельницького міськрайсуду про надання необхідних для проведення експертизи документів.
Ухвалами Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2005р. 24.11.2005р. у справі № 6/186-н позивача та відповідача було зобов'язано надати пояснення з приводу невиконання вимог ухвали господарського суду першої інстанції суду від 26.03.2004р. у справі № 6/186-н щодо ненадання експерту необхідних для проведення дослідження документів (акти вилучення документів та вжиття заходів щодо їх поновлення).
Представники позивача в засіданні господарського суду першої інстанції повідомили, що надати документи експерту для проведення експертизи не мали можливості, оскільки оригінали бухгалтерських документів були вилученні слідчим податкової міліції та знаходяться у відповідача, однак доказів зазначеного не подали та звернули увагу суду, що кримінальна справі № 45/0172, яка знаходилась на розгляді в Хмельницькому районному суді, завершена і по ній винесено вирок, який позивач просить суд витребувати у відповідача, оскільки обвинувачення по справі ґрунтувалось на доводах останнього. Окрім цього, відсутність інших бухгалтерських документів. Позивач пояснив знищенням документів попереднім керівником ВКП «Лебідь", з приводу чого була порушена кримінальна справа. Докази про вказані факти до господарського суду Хмельницької області надані позивачем не були.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для залишення без розгляду позову виробничо комерційного підприємства "Лебідь" було ненадання ним витребовуваних експертом документів, а правовою підставою - ч.5 ст 81 Господарського процесуального кодеку України.
Відповідно до ч.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, позов залишається без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню справи.
Виходячи з аналізу цитованої вище норми, судовою колегією вбачається, що підставою для залишення позову без розгляду є саме ненадання позивачем без поважних причин витребовуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, а не ненадання їх на вимогу експерта, або ненадання матеріалів на вимогу суду для направлення з метою проведення судової експертизи.
Крім того, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами:
- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
За змістом абз.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, uосподарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що відсутність експертного висновку у даній справі не є перешкодою для її подальшого розгляду, оскільки, як зазначено, жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили, а тому господарський суд приймаючи судове рішення у справі, має керуватись всією сукупністю наявних у справі доказів.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обгрунтованість доводів касаційної скаги позивача та скасування судових рішень господарських судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу виробничо комерційного підприємства "Лебідь" від 31.05.2005р. № 86 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005р. у справі № 6/186-н - задовольнити .
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 17.05.2005 р. та ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.02.2005р. у справі № 6/186-н - скасувати, справу направити на новий розгляд по суті до господарського суду Хмельницької області .
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.М. Нечитайло
Судді К.В.Конюшко
О.І. Степашко
Н.Г. Пилипчук
Л.В. Ланченко
З оригіналом вірно
Суддя О.М. Нечитайло