Справа № 703/6077/14-к р.
1-кп/703/356/14 р.
05 грудня 2014 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
та захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження № 12014250230000730 по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, українця, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, -
- за ч. 2 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_8 7 травня 2014 року близько 20 години перебуваючи біля хвіртки проходу до колодязя, що знаходиться між будинковолодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , на грунті суперечки за земельну ділянку, наніс удар зверху вниз трубою довжиною близько 1 м та діаметром приблизно 4 см, по пальцях правої руки ОСОБА_4 , чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді забійних ран 2 і 5 пальців правої кисті та синця 1 пальця правої кисті, які відповідно до висновку експерта № 105 від 12.05.2014 року, відносяться до категорії легких, спричинивши короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_8 своєї вини в спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 не визнав та пояснив, що 7 травня 2014 року в кінці дня дійсно заблокував хвіртку, яка розташована між його та потерпілої будинковолодіннями забивши в землю з боку свого подвір'я металевий штир. Після цього до хвіртки підбігли потерпіла ОСОБА_9 , її дочка ОСОБА_10 та зять ОСОБА_11 , які стали висловлювати своє невдоволення його діями. Він з ними трохи посперечався, а потім пішов до свого будинку. Ніяких ударів ОСОБА_9 він не наносив і тілесних ушкоджень їй не спричиняв.
Проте, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винність в нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 стверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що 7 травня 2014 року її сусід ОСОБА_8 заблокував хвіртку, яка веде до спільної криниці, забивши в землю з боку свого будинку металевий штир. Ввечері її дочка ОСОБА_12 та зять ОСОБА_13 пішли до хвіртки, щоб забити цей штир в землю і таким чином розблокувати її. В цей час біля хвіртки з'явився і ОСОБА_8 , який куском металевої труби став погрожувати і розмахувати нею. Вона теж підійшла до хвіртки і сказала ОСОБА_8 , щоб він так не робив, оскільки потрібно такі справи вирішувати в суді. При цьому праву руку зверху поклала за хвіртку. В цей час ОСОБА_8 несподівано вказаною трубою вдарив її по правій кисті, спричинивши тілесні ушкодження та кровотечу. Потім він наніс ще один удар цією ж трубою по хвіртці;
- показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які дали аналогічні показання, та пояснили, що ОСОБА_8 вдарив куском металевої труби по кисті руки потерпілої абсолютно безпричинно, оскільки остання жодних дій, які могли б становити загрозу для ОСОБА_8 , не вчиняла і вела себе спокійно;
- показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що в травні 2014 року вона дійсно була свідком того, що ОСОБА_7 близько 10 години заблокував хвіртку, якою ходили її сусіди ОСОБА_9 з дочкою та зятем забивши з боку свого будинковолодіння штирі. А ввечері близько 19 год. до хвіртки підійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , які хотіли забити ці штирі в землю і розблокувати хвіртку. Проте, до них відразу ж підійшов ОСОБА_8 , який затіяв сварку в ході якої куском металевої труби безпричинно вдарив ОСОБА_9 по кисті руки в той час, коли вона зверху її поклала на хвіртку;
- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що в травні 2014 року почула крики своєї сусідки ОСОБА_19 та подивившись в той бік, звідки лунали ці крики, побачила ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 які знаходились біля хвіртки, що знаходиться між належними їм будинковолодіннями та щось виясняли між собою. В цей момент ОСОБА_8 металевою трубою, які він тримав в руках, наніс ОСОБА_20 удар по руці, а потім ще один удар по хвіртці;
- показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що в травні 2014 року був випадок, коли він дійсно проїжджав на велосипеді мимо будинковолодінь ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та бачив їх, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля хвіртки. При цьому ОСОБА_9 правою рукою спиралась зверху на хвіртку. Що було далі - він не бачив, оскільки швидко проїхав мимо них і назад не оглядався. Труби в руках ОСОБА_8 він не бачив;
- показаннями свідка ОСОБА_22 про те, що в травні 2014 року вона бачила як її сусіди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , її дочка ОСОБА_23 та зять біля хвіртки сварились між собою. З якого приводу була сварка вона не зрозуміла, бо вказані особи знаходились від неї на відстані близько 50 м. Вона не стала за ними не спостерігати, а взявши з ящика пошту пішла додому. Що робили далі вказані особи - вона не бачила;
- показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що і хвіртка, біля якої виник конфлікт між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , і криниця до якої веде згадана хвіртка, знаходяться на землі, яка належить державі, а тому ОСОБА_7 не мав підстав вважати цю територію своєю;
- даними висновку судово-медичної експертизи № 105 від 12 травня 2014 року, згідно якого ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забійних ран 2 і 5 пальців правої кисті та синця 1 пальця правої кисті. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета, могли бути спричинені за механізмом, який потерпіла повідомила про обставини випадку, за давністю спричинення можуть відповідати часу події.
Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран 2 і 5 пальців правої руки за ознакою короткотривалого розладу здоров'я відносяться до категорії легких, спричинивших короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у вигляді синця 1 пальця правої кисті відносяться до категорії легких;
а.с. 14, т.1
- даними результатів слідчого експерименту, проведеного з потерпілою ОСОБА_4 19.08.2014 року, в ході якого остання на місці пригоди показала як саме ОСОБА_8 спричинив їй тілесні ушкодження, вдаривши металевою трубою по кисті правої руки, яка в цей час знаходилась зверху на хвіртці;
а.с. 40-45, т.1
- даними висновку судово-медичної експертизи № 214 від 7.10.2014 року про те, що тілесні ушкодження, які були спричинені ОСОБА_9 , могли бути спричинені за механізмом вказаним нею в ході слідчого експерименту проведеного 19.08.2014 року;
а.с. 49, т.1
Виходячи з сукупності зібраних доказів суд вважає, що вина обвинуваченого в нанесенні легких тілесних ушкоджень, спричинивших короткочасний розлад здоров'я потерпілій, доведена.
Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 про те, що в руках ОСОБА_8 нібито не було металевої труби, оскільки достовірно вони це підтвердити не змогли і бачили лише невеликий в часі фрагмент конфлікту між сторонами. До того ж ОСОБА_25 є приятелем обвинуваченого, а тому показання цих свідків суд оцінює критично.
Недостовірними суд вважає і показання самого обвинуваченого щодо своєї непричетності до нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, оскільки як вбачається з показань ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 саме ОСОБА_8 вчинив насилля щодо потерпілої без будь-якої для цього вагомої причини, нанісши їй удар металевою трубою по кисті руки. Показання потерпілої та вказаних свідків об'єктивно підтверджуються даними проведеного за участю потерпілої слідчого експерименту та висновками наявних судово-медичних експертиз.
Тому показання обвинуваченого про те, що він не бив потерпілу, суд вважає способом захисту від пред'явленого йому обвинувачення та спробою уникнути відповідальності за скоєне.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу ОСОБА_8 , який хоча ї скоїв злочин проти особи похилого віку, що є обтяжуючою покарання обставиною, проте раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, тяжких наслідків від скоєного не наступило, а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі близькому до мінімального.
Заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов на відшкодування моральної шкоди на суму 43848 грн. підлягає до часткового задоволення. При цьому суд, враховує те, що потерпілій, внаслідок заподіяного щодо неї насилля, спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, вона перенесла фізичний біль, приниження, стрес, це призвело до порушення її звичного способу життя, а тому, виходячи з засад розумності та справедливості вважає за можливе стягнути з обвинуваченого на її користь на її відшкодування 6000 грн.
Виходячи з цього суд критично оцінює наданий потерпілою експертний висновок приватного підприємця ОСОБА_27 від 10.11.2014 року, згідно якого розмір заподіяної їй моральної шкоди становить 36 мінімальних заробітних плат, оскільки вказаний висновок є вкрай поверховим і належним чином не мотивований. Експерт не вказав і не обгрунтував механізму, за яким спричинене потерпілій тілесне ушкодження потягло заподіяння їй саме такої шкоди.
Крім цього, свій висновок експерт склав не будучи попереджений про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку, перебував в своєму офісі і в присутності лише дочки потерпілої ОСОБА_14 та за відсутності самої ОСОБА_4 , що вбачається з вказаного документу.
Враховуючи наведене вказаний висновок суд вважає недопустимим доказом, а тому не враховує його при визначенні розміру спричиненої потерпілій моральної шкоди.
В силу вказаних причин суд не знаходить підстав і для відшкодування понесених при цьому потерпілою процесуальних витрат в сумі 2960 грн. сплачених за його складання.
Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 3023 грн. 44 коп. суд враховує те, що вона не надала суду медичного документу, згідно якого придбані нею ліки їй дійсно були рекомендовані відповідним медичним працівником саме в зв'язку з отриманою травмою та у відповідній кількості. В судовому засіданні потерпіла пояснила, що з цього приводу вона в медичні установи не зверталась, а лікувалась самостійно. Відтак, надані нею платіжні документи не можуть бути належними доказами понесених матеріальних витрат.
Виходячи з наведеного суд вважає за можливе в цій частині позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без розгляду, залишивши за нею право на звернення до суду з позовом щодо стягнення вказаних витрат в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати в сумі 2500 грн., які понесла потерпіла ОСОБА_4 в зв'язку з отримання юридичної допомоги, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на її користь, оскільки такі витрати нею були реально понесені і юридична допомога отримана.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 1000 грн.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмінити.
Цивільний позов потерпілої задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_4 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 2500 грн. процесуальних витрат, всього 8500 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_4 на суму 3023 грн. 44 коп. в частині відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, залишивши за нею право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
В задоволенні решти позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 щодо відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через міськрайсуд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1