19 вересня 2014 р. Справа № 804/10265/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про стягнення заборгованості в сумі 1968168,78 грн.,
18 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про стягнення до бюджету коштів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35», з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №35», у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1968168 грн. 78 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 1968168 грн. 78 коп., який виник внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених у податкових деклараціях від 30.01.2014 № 9087841759, від 20.02.2014 № 9008771156, від 19.03.2014 № 9014589305, від 22.04.2014 № 9022192587, від 19.05.2014 № 9028465408, від 19.06.2014 № 9034999203 та пені.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 відкрито провадження у справі № 804/10265/14 та призначено її до розгляду на 15.08.2014.
Відповідач надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову від 12.08.2014 ( вх. № 50960/14). Відповідач зазначив, що у нього відсутній податковий борг по вказаним позивачем періодам, а податкові зобов'язання, визначені у деклараціях від 30.01.2014 № 9087841759, від 20.02.2014 № 9008771156, від 19.03.2014 № 9014589305, від 22.04.2014 № 9022192587, від 19.05.2014 № 9028465408, від 19.06.2014 № 9034999203, сплачені в повному обсязі. Відповідач також наголосив на тому, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на положення п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків. Однак, податковим органом не було в повному обсязі дотримано процедури, встановленої наведеною нормою, оскільки позивач зобов'язаний був звернутися з клопотанням до Управління благоустрою та житлової політики Виконкому Криворізької міської ради, яке є правонаступником Управління житлово-комунального господарства Виконкому Криворізької міської ради, та до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, в управлінні яких знаходиться Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. До суду надійшло клопотання позивача, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача в порядку письмового провадження.
У судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю та здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (код ЄДРПОУ 20247412) зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 12.10.2000, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.06.2014, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (код ЄДРПОУ 20247412) взято на податковий облік 24.01.1994 за № 232 (471) та перебуває на податковому обліку у Криворізькій центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в тому числі як платник податку на додану вартість.
Згідно п.п. 36.1., п.п. 36.2. ст. 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Порядок подання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом, передбачені статтею 203 ПК України, відповідно до якої, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що відповідачем до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були подані наступні податкові декларації з податку на додану вартість:
від 30.01.2014 № 9087841759, із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 342118,00 грн. ;
від 20.02.2014 № 9008771156, із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 335827,00 грн.;
від 19.03.2014 № 9014589305, із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 325163,00 грн.;
від 22.04.2014 № 9022192587, із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 260302,00 грн.;
від 19.05.2014 № 9028465408, із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 296279,00 грн.
від 19.06.2014 № 9034999203, із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 285733,00 грн.
Всього у розмірі 1845422,00 грн.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Суми, що задекларовані відповідачем в перелічених деклараціях, сплачені ним в повному обсязі, однак, як з'ясовано судом, на виконання п. 87.9 ст. 87 ПК України, контролюючим органом ці суми були зараховані в рахунок погашення податкового боргу відповідача минулих періодів.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків податкового боргу КП «ЖЕО №35», наданих податковим органом, сума несплачених податкових зобов'язань, що залишається непогашеною станом на 16.01.2014 становить 1968168,78 грн., з яких сума заборгованості за податковими зобов'язаннями - 1845422,00 грн. та залишок несплаченої пені в сумі - 122746,78 грн.
Статтею 19-1 ПК України визначені функції контролюючих органів, серед них зокрема: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З огляду на положення вищенаведених норм чинного податкового законодавства, суд зазначає, що податковим органом відповідно до функцій, що на нього покладені, в межах повноважень, здійснено зарахування сплачених відповідачем сум, визначених у податкових деклараціях від 30.01.2014 № 9087841759, від 20.02.2014 № 9008771156, від 19.03.2014 № 9014589305, від 22.04.2014 № 9022192587, від 19.05.2014 № 9028465408, від 19.06.2014 № 9034999203, в рахунок погашення податкового боргу КП «ЖЕО № 35» минулих періодів, внаслідок чого податкові зобов'язання, визначені означеними деклараціями по податку на додану вартість, відповідач вчасно не сплатив, що і стало підставою для нарахування пені.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Підпунктом 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В контексті пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобов'язання КП «ЖЕО № 35» у розмірі 1968168,78 грн. вважається податковим боргом.
Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Оскільки податковий борг відповідача обліковується з 2002 року та не переривався, на виконання вимог підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення податкового боргу та на час направлення податкових вимог, податковим органом відповідачу направлена перша податкова вимога № 1/114 від 08.11.2002 та друга податкова вимога № 2/341 від 20.12.2002. Зазначені податкові вимоги були отримані відповідачем, що підтверджується підписом директора відповідача на корінцях цих податкових вимог, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі несплати попередніх податкових вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються.
Аналогічне положення міститься і в п. 59.5. ст. 59 ПК України, а саме: у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд зазначає, що заборгованість КП «ЖЕО № 35» по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом відхиляються доводи відповідача стосовно того, що відповідачем порушено процедуру, встановлену ст. 96 ПК України, з огляду на те, що положеннями цієї статті врегульовані питання погашення податкового боргу, після реалізації майна платника, яке внесено у податкову заставу, у разі недостатності такого майна, в той час як предметом даного позову є вимоги податкового органу про стягнення з відповідача коштів з рахунків у банках , обслуговуючих позивача.
Разом з тим, суд відзначає, що у межах ст. 96 ПК України, Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зверталася до Управління благоустрою та житлової політики Виконкому Криворізької міської ради (лист вих. № 3589/10/04-81-25 від 18.03.2014 про виділення коштів місцевого бюджету) для прийняття рішення на сесії вказаної ради щодо вжиття заходів для погашення заборгованості КП «ЖЕО №35».
На вказаний лист Управління благоустрою та житлової політики Виконкому Криворізької міської ради надало відповідь, в якій зазначило, що КП «ЖЕО №35» здійснює погашення поточних податкових зобов'язань та частково сплачує податкові борги минулих податкових періодів.
Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги те, що податковим органом кошти відповідача в розмірі 1845422,00 грн., зараховані в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у відповідача в минулих податкових періодах, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення коштів з КП «ЖЕО №35», з рахунків у банках, обслуговуючих КП «ЖЕО № 35» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1968168,78 грн. є обґрунтованою, відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» про стягнення заборгованості в сумі 1968168,78 грн. задовольнити повністю.
Стягнути до бюджету кошти Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (код ЄДРПОУ 20247412; 50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів,15), з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №35» (код ЄДРПОУ 20247412) у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1968168 (один мільйон дев'ятсот шістдесят вісім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 78 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова