02 грудня 2014 року Справа № 876/5442/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 березня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2013 року позивач - управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4572,42 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 березня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнено з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572 грн. 42 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі Тернопільської області.
Постанова суду першої інстанції, мотивована тим, що станом на 22.02.2013 року за відповідачем існує заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникла за період з січня по грудень 2012 року у розмірі 4572,42 грн.
На час розгляду справи заборгованість у вищевказаній сумі відповідачем не оскаржена та залишається непогашеною.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 березня 2013 року.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що з першого січня 2011 р. втратили чинність 1-9 пункти ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі і п. 9, яким було встановлено штрафні санкції за несплату пенсійних внесків і не подачу звітності.
Крім того апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не повідомив осіб, які беруть участь у справі про місце, дату та час судового засідання. Внаслідок допущених судом порушеннь відповідач був позбавлений можливості надати суду докази в обґрунтування своїх доводів.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційноїінстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 10.02.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та згідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Бережанському районі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктами 1, 4 ч.2 ст.6 цього Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок: подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування га центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Частиною 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
У відповідності до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Встановлено, що станом на 22.02.2013 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виникла за період з січня по грудень 2012 року у розмірі 4572,42 грн.
Вказана заборгованість підтверджується поданим відповідачем до Пенсійного фонду звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2012 рік та карткою особового раху нку платника фізичної особи підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування.
Згідно ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Як слідує із матеріалів справи, заборгованість підтверджується поданим відповідачем до Пенсійного фонду звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2012 рік та карткою особового раху нку платника фізичної особи підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування.
Будь-яких доказів у підтвердження погашення вищевказаної заборгованості відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Разом з тим, покликання апелянта на вирішення судом першої інстанції позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування без її участі, на переконання апеляційного суду, на правильність вирішення позову не впливають та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 березня 2013 року у справі №819/475/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Бережанському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник