25 листопада 2014 р. № 876/8589/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Волошиної Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чопської митниці Міндоходів про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
19.06.2014 ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Чопської митниці Міндоходів у якому просив визнати неправомірними дії відповідача визнання неправомірними дій та зобов'язати його нарахувати і виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю в сумі 12180 грн, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що наказом відповідача від 11.03.2014 за №154-о його було звільнено з роботи з 11.03.2014 відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату. З 31.03.2014 ОСОБА_2 призначено пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), згідно направлення з центру зайнятості від 31.03.2014, при загальному стажі 43 роки, стажі державної служби 31 рік 10 місяців, що підтверджується довідкою УПФУ в м. Ужгороді від 23.04.2014 року № 867/09. Пенсію йому призначено достроково - трохи менше ніж за півтора роки до встановленого законодавством строку у відповідності до положень статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» 16 грудня 1993 року № 3721-XII (далі - Закон № 3721-XII). Однак, як вказує позивач, відповідач всупереч вимогам Закону № 3723-XII відмовив йому у виплаті грошової допомоги у розмірі 10-ти посадових окладів.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 позов задоволено повністю.
Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що частина 13 ст. 37 Закону № 3723-XII втратила чинність з 01.05.2014, оскільки виходячи з Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), така втратила чинність з 01.01.2014. Наказом відповідача від 11.03.2014 за № 154-о позивача було звільнено з роботи з 11.03.2014, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. 23.04.2014 та 13.05.2014, позивач з посиланням на довідку УПФУ в м. Ужгороді від 23.04.2014 № 867/09, у зв'язку з призначенням йому з 31.03.2014 пенсії по віку відповідно до Закону № 3723-XII, звернувся до відповідача із заявою про виплату йому 10-ти посадових окладів. Однак, позивачеві було правомірно відмовлено у виплаті 10-ти посадових окладів, оскільки у зв'язку зі змінами Закону № 1166-VII, які набрали чинності з 01.04.2014, частину 13 статті 37 Закону № 3723-XII виключено. Отже позивач звернувся до відповідача під час дії Закону № 1166-VII, яким було виключено положення про виплату вказаної вище грошової допомоги.
Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Позивач та його представник у судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили та просять залишити без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у відповідності до наказу Чопської митниці Міндоходів від 11.03.2014 за № 154-о, ОСОБА_2 було звільнено з державної служби із 11.03.2014 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату (а.с. 6).
Після звільнення з роботи позивачеві з 31.03.2014 призначено пенсію по віку, відповідно до Закону № 3723-XII, що підтверджується Довідкою УПФУ в м. Ужгороді Закарпатської області від 23.04.2014 № 867/09 (а.с. 7).
Призначення пенсії з загального стажу 43 роки та стажу державної служби 31 рік і 10 місяців. При цьому, позивачеві пенсія призначена достроково - трохи менше ніж за півтора роки до встановленого законодавством строку, у відповідності до положень ст. 21 Закону № 3721-XII, у відповідності до Направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію від 31.03.2014 № 07011403310008.
У зв'язку із виходом на пенсію та при наявності стажу державної служби не менше 10 років звертався до відповідача із заявами, а саме: від 23.04.2014 (а.с. 11) та від 13.05.2014 (а.с. 12) про виплату йому у відповідності до Закону № 3723-XII грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Однак, листом від 12.05.2014 № 82/ТО0700-14 (а.с. 13-14) відповідач повідомив позивача про те, що 01.04.2014 набрали чинності зміни, внесені Законом № 1166-VII, якими виключено частину 13 статті 37 Закону № 3723-XII, що передбачала виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів державним службовцям при виході на пенсію.
У вказаній відповіді відповідач посилається на лист Управління державної служби Головного управління державної служби у Закарпатській області від 12.05.2014 № 82/ТО0700-14, яким Чопській митниці роз'яснено, що враховуючи те, що пенсія державного службовця була призначена до набрання чинності змін, які внесені до Закону № 3723-XII, за можливе було б виплатити працівнику грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку, з достроковим виходом на пенсію, однак, у наказі про звільнення позивача від 11.03.2014 № 154-о не йдеться про виплату 10 місячних посадових окладів у випадку пред'явлення довідки з Пенсійного фонду про призначення пенсії державного службовця (а.с. 13-14).
Разом з тим, у відповідності до листа від 23.05.2014 № 03.1-2-05-40/3498 на заяву позивача від 13.05.2014, відповідач повідомив про те, що на момент подання позивачем довідки УПФУ від 23.04.2014 № 867/09, Законом № 1166-VII було виключено частину 13 статті 37 Закону № 3723-XII (а.с. 8). Відтак, у відповідності до листа від 23.05.2014 № 03.1-2-05-40/3498 та з огляду на роз'яснення управління Головдержслужби України в Закарпатській області (щодо можливості виплати грошової допомоги), відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати 10 місячних посадових окладів (а.с. 8).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки у відповідності до Прикінцевих положень Закону № 1166-VII, абзац 2 підпункту 2 пункту 24 цього Закону, яким було виключено частину 13 статті 37 Закону № 3723-XII набрав чинності з 1 травня 2014 року, а не з 1 квітня 2014 року, як на це вказує відповідач. Таким чином, на момент призначення пенсії як державному службовцю (31.03.2014) та на момент звернення позивача із заявою від 23.04.2014 про виплату йому 10 місячних посадових окладів, була чинною частина 13 статті 37 Закону № 3723-XII, у відповідності до якої державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Також, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача про необхідність наявності додаткових умов для призначення позивачеві 10 місячних посадових окладів, а саме: відсутність у наказі про звільнення позивача вказівки на можливість виплати йому 10 місячних посадових окладів у випадку пред'явлення довідки з Пенсійного фонду про призначення пенсії державного службовця (а.с. 13-14), а також те, що момент виникнення права позивача на виплату йому 10 місячних посадових окладів пов'язаний з датою його звернення до відповідача із заявою про здійснення вказаних виплат, оскільки це спростовується Рішенням Конституційного Суду України від 26.11.2013 року № 11-рп/2013. У вказаному Рішенні зазначено, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону № 3723-XII не встановлено.
Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в апеляційному порядку, вважає за необхідне зазначити таке.
Положеннями частин 1 та 13 статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції до набрання чинності Законом № 1166-VII) було встановлено право на одержання пенсії державних службовців, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. Цією ж статтею встановлено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Відповідно до положень статті 21 Закону № 3721-XII, особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для роботи, який дає право на цей вид пенсії.
В преамбулі Закону № 3721-XII зазначено, що він гарантує ветеранам праці та громадянам похилого віку рівні з іншими громадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя, а також у зв'язку з тим, що зазначений закон не встановлює обмежень для громадян похилого віку в залежності від посад, які вони займали до виходу на пенсію, а тому суд апеляційної інстанції зазначає, що використання особою такої додаткової соціальної гарантії з боку держави, як достроковий вихід на пенсію за певних умов не може бути підставою для позбавлення її соціальних гарантій, установлених іншими нормативними документами. Зокрема, право на отримання передбаченої статтею 37 Закону № 3723-XII грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, у разі виходу на пенсію. Також, норми статті 37 вказаного Закону не передбачають виключень або обмежень щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення особи за статтею 40 Кодексу Законів про Працю України.
У Рішенні від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону № 3723-XII не встановлено.
Також Конституційний Суд України зазначив, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню цієї роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років.
Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією, скороченням чисельності та штату працівників, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону № 3723-XII , має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 3 червня 2014 року у справі № 21-35а14.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що положення частини 13 статті 37 Закону № 3723-XII втратили чинність з 01.05.2014, з огляду на таке.
23.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ.
Пунктом 24 Розділу ІІ цього Закону внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, пунктом 24:
«У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 11, ст. 132; із змінами, внесеними Законом України від 4 липня 2013 року № 404-VII):
1) частину першу статті 34 виключити;
2) у статті 37:
у частині першій цифри « 80» замінити цифрами « 70»;
частину тринадцяту виключити.».
За приписами пункту 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону № 1166-VІІ «Зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім: абзацу другого підпункту 3 пункту 3, підпунктів 2 і 3 пункту 8, пункту 23, абзацу другого підпункту 2 пункту 24, пункту 25, підпункту 2 пункту 28 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 травня 2014 року».
Отже, з аналізу наведеного можна дійти висновку, що у підпункті 2 пункту 24 Закону № 1166-VІІ наведено 3 абзаци, які у різний час набирають чинності, одні з 01.04.2014, а інші з 01.05.2014. При цьому, суд першої інстанції помилково абзац зі словами «частину тринадцяту виключити» вважає другим, оскільки фактично такий є третім абзацом. Так, першим абзацом слід вважати слова «у статті 37:», другим - «у частині першій цифри « 80» замінити цифрами « 70», а третім - «частину тринадцяту виключити».
Таким чином, положення підпункту 2 пункту 24 Закону № 1166-VІІ, яким виключено частину 13 статті 37 Закону № 3723-XII, є абзацом третім, який, виходячи з Прикінцевих положень Закону № 1166-VІІ, набрав чинності з 01.04.2014, а не з 01.05.2014, як це вказав суд першої інстанції.
Однак, таке помилкове застосування зазначених вище норм права, не призвело до неправильного вирішення справи та не впливає на право позивача щодо отримання грошової допомоги, оскільки, як уже зазначалося вище, таке право пов'язане тільки з наявністю стажу роботи особи на посаді державного службовця не менше 10 років та та вихід на пенсію з посади державного службовця.
Отже, з настанням цих умов, у позивача виникло право на отримання грошової допомоги. Таке право у позивача виникло 31.03.2013, оскільки саме з цієї дати йому призначено пенсію державного службовця, а необхідний стаж державного службовця, у нього був наявний на час звільнення зі служби (11.03.2014).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в розглядуваному випадку необхідність виплати грошової допомоги пов'язана не з фактичною датою звернення за виплатою цієї допомоги (23.04.2014), а з моментом виникнення права на таку допомогу, тобто 31.03.2014.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06.02.2012 № 21-322а11-11, у якій зазначено, що правовідносини по пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.
З огляду на викладене, у розглядуваному випадку, моментом виникнення правовідносин є набуття позивачем усіх умов необхідних для призначення допомоги, що мало місце 31.03.2014, а тому і законодавство має застосуватись у редакції чинній на час їх виникнення. Тобто до спірних відносин підлягають застосуванню положення частини 13 Закону № 3723-XII, які передбачали право позивача на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів. З огляду на приписи ст. 22 Конституції України, подальша зміна правового регулювання, не може звужувати право позивача та позбавити його права на цю допомогу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, вірно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 807/2121/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 28.11.2014.