17 листопада 2014 року Справа № 177078/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Запотічний І.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у справі № 2а-7534/12/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до Приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «Ю.О.В.Сервіс» про стягнення податкового боргу, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «Ю.О.В. Сервіс», про стягнення з рахунків платника податковий борг в сумі 2204,23 грн. на користь державного бюджету.
В обгрунтування позову покликається на те, що станом на 19.07.2012 р. підприємство має податковий борг по податку на додану вартість та по податку на прибуток, який становий 2204,23 грн. та є узгодженим. Заходи, вжиті ДПІ для стягнення податкового боргу, результату не дали. Таким чином, податковий орган просить стягнути з платника 2204,23 грн. податкового боргу шляхом її стягнення з рахунків.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у задоволені позову відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права скаржник просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 197 КАС України їх неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, податковий борг Приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «Ю.О.В. Сервіс», що підлягає стягненню до бюджету, становить 2204.23 грн.
Відповідачу виставлялась податкова вимога від 26.04.2012 р. № 308 на суму 1184,23 грн., яка надсилалась поштою.
На момент звернення позивача до суду набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Процедура стягнення податкового боргу з платника податків - юридичних осіб регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. У статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З врахуванням зазначених норм, податковий орган, звертаючись до суду з вимогою про погашення податкового боргу повинен чітко сформулювати свою вимогу, зазначивши чи це погашення відбуватиметься шляхом стягнення грошових коштів платника податків, які перебувають на його рахунках в установах банків, чи таке погашення податкового боргу здійснюватиметься через отримання у суду дозволу на реалізацію майна боржника.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку ст. 183-3 КАС України.
Дана практика узгоджуються з правовою позицією ВАС України, викладеною, зокрема, в листах №149/11/13-11 від 02.02.2011 р. №1044/11/13-12 від 12.04.2012 р., №1198/12/12-12 від 04.05.2012 р.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягнення податкового боргу з рахунків (тобто за рахунок коштів) Приватного підприємства «Комерційно-виробнича фірма «Ю.О.В. Сервіс» повинно відбуватися шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2012 року у справі № 2а-7534/12/1370 без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.