Апеляційний суд міста Києва
27 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06.11.2014 року скарга представника ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області (далі - ТВБВ № 10026/020) ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 від 08.09.2014 року про закриття кримінального провадження № 12012110040005804 повернута.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що у скарзі не порушено питання про поновлення строку її подання та не надано доказів на підтвердження часу отримання копії постанови про закриття кримінального провадження, що свідчить про те, що скаргу подано з пропуском встановленого законом 10-денного строку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 - представник ТВБВ № 10026/020, яке є потерпілим, просить ухвалу слідчого судді скасувати.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що копію постанови про закриття кримінального провадження вручено представнику банку 28.10.2014 року в кабінеті слідчого під підпис на заяві банку. Одночасно слідчим надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому зазначена дата його формування - 28.10.2014
Справа № 11сс/796/2312/2014
Категорія: ст.303 КПК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9 .
Доповідач: ОСОБА_1
року, яку було долучено до скарги від 05.11.2014 року. Отже, встановлений ч.1 ст.304 КПК України строк подання скарги на рішення слідчого пропущений не був, а тому клопотання про його поновлення не заявлялося.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи представника потерпілого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, а також просив скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження; доводи прокурора, який заперечував, вважаючи ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою й вмотивованою, як і постанову слідчого про закриття кримінального провадження, та зазначив, що представник потерпілого міг отримати копію постанови слідчого і раніше, ніж 28.10.2014 року; дослідивши матеріали кримінального провадження № 12012110040005804, провівши судові дебати, вивчивши матеріали провадження за скаргою і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановив слідчий суддя, скарга ТВБВ № 10026/020 подана з пропуском встановленого ч.1 ст.304 КПК України строку, оскільки на підтвердження часу отримання копії постанови слідчого представником не надано доказів.
Колегія суддів вважає, що такі висновки слідчого судді є безпідставними, адже носять характер припущень.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У своїй скарзі, поданій 05.11.2014 року, ОСОБА_7 вказувала, що копію рішення слідчого отримала 28.10.2014 року, а тому має право оскаржити його до 08.11.2014 року.
З долученої до скарги копії витягу з ЄРДР вбачається дата його формування - 28.10.2014 року. До того ж, даними, що містяться в листі заступника начальника СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 від 03.11.2014 року на адресу керуючого ТВБВ № 10026/020, копія якого долучена до апеляційної скарги, підтверджується, що копія постанови про закриття кримінального провадження вручена представнику потерпілого 28.10.2014 року.
Твердження прокурора про можливість отримати копію рішення слідчого раніше, ніж 28.10.2014 року, є безпідставними, оскільки такі дані в матеріалах кримінального провадження відсутні, а супровідний лист про направлення банку копії постанови не містить навіть дати.
Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що скарга на рішення слідчого подана у встановлений законом строк, є обґрунтованими. А тому висновки слідчого судді про наявність підстав для повернення скарги не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до вимог ст.ст.407, 409, 411 КПК України є підставою для скасування ухвали і постановлення судом апеляційної інстанції нової ухвали за наслідками розгляду скарги по суті.
Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 03.04.2013 року представник ТВБВ № 10026/020 звернувся до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві з повідомленням про вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України. Зокрема, зазначав, що 15.08.2007 року ВАТ «Ощадбанк» в особі філії - Дніпровське відділення № 7989 (далі назву змінено на ТВБВ № 10026/020) надав ОСОБА_10 кредит на купівлю автомобіля в сумі 50 261 долар США і в забезпечення виконання кредитного договору було укладено договір застави № 1592 від 15.08.2007 року, предметом якого визначено автомобіль «Nissan Murano» 2007 року випуску. У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору ОСОБА_10 за позовом ТВБВ № 10026/020 з нього стягнуто заборгованість в сумі 320 505, 22 гривень та судові витрати в сумі 1 820 гривень, отримано виконавчий лист, і державним виконавцем оголошено розшук автомобіля. Коли 11.06.2012 року на чергову вимогу ОСОБА_10 прийшов до банку, відмовився передати заставлене майно і повідомив, що розбере його, що і зробив у подальшому, адже 20.09.2012 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, згідно з яким описано і накладено арешт на кузов, що залишився від автомобіля.
На підтвердження вказаних обставин потерпілим було надано копії кредитного договору № 1039 від 15.08.2007, договору застави від 15.08.2007, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30.03.2011, виконавчого листа від 12.07.2011, постанови державного виконавця відділу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2011, постанови державного виконавця відділу ДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про розшук майна боржника від 22.08.2011, протоколу зустрічі з позичальником ОСОБА_10 від 11.06.2012, висновку експертної оцінки майна, згідно з яким ринкова вартість автомобіля «Nissan Murano» 2007 року випуску на момент його огляду становить 12 247 гривень.
06.04.2014 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.388 КК України і розпочато досудове розслідування.
Приймаючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий мотивував свої висновки про відсутність у діянні ОСОБА_10 ознак кримінального правопорушення тим, що не встановлено достатні дані, які б свідчили, що ОСОБА_10 вчинив умисні дії щодо приховування майна, що підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт, чи яке описано.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч.2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
Вказані вимоги закону слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження дотримані не були.
Так, у постанові слідчий послався лише на показання допитаного як свідка ОСОБА_10 про те, що на вказаному автомобілі було спричинено ДТП за участю його знайомої, після чого автомобіль відбуксирували до орендованого гаражу. Про ДТП і намагання відновити автомобіль через відсутність страховки повідомлено представника банку. Для проведення ремонтних робіт він зняв сидіння та дверні карти, демонтував двигун, але його ремонт не проводив у зв'язку з високою вартістю. Вказану деталь йому повернули в розібраному стані і вона знаходилися в гаражі. Про місцезнаходження автомобіля повідомив ВДВС Дарницького РУЮ м. Києва. Транспортний засіб знаходиться в розібраному стані для ремонту, умисно його він не пошкоджував та не розбирав з метою приховування від конфіскації.
Між тим, як правильно зазначає у своїй скарзі на постанову слідчого ОСОБА_7 , під час досудового розслідування не були допитані свідки - працівники банку, які б могли дати показання про погрози ОСОБА_10 розібрати заставлений автомобіль, не з'ясовано місцезнаходження деталей, які не надані на опис державному виконавцю. Постанова слідчого ґрунтується виключно на показаннях ОСОБА_10 і не містить даних про їх перевірку, зокрема, щодо обставин ДТП, проведення ремонтних робіт.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 зазначала, крім приховування заставленого майна, і про його пошкодження, відповідальність за що також передбачена ч.1 ст.388 КК України, що залишилося поза увагою слідчого.
Таким чином колегія суддів вважає, що під час досудового розслідування не було вжито належних заходів для всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а тому рішення слідчого про його закриття є невмотивованим, передчасним і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - представника Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 6 листопада 2014 року, якою скаргу ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 12012110040005804 від 8 вересня 2013 року повернуто, скасувати.
Скаргу ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 12012110040005804 від 8 вересня 2013 року задовольнити і скасувати вказану постанову.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3