АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
25 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року
в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання неправомірними нарахування відсотків за кредитним договором та скасування нарахованих відсотків за кредитним договором.
Колегія суддів, -
У березні 2014 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися у суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (надалі - ПАТ КБ «Надра») про визнання неправомірними нарахування відсотків за кредитним договором та скасування нарахованих відсотків за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що між сторонами було укладено низку кредитних договорів, з метою отримання грошових коштів для фінансування проекту будівництва.
Зазначали що вони сумлінно виконували умови укладених кредитних договорів та вчасно вносили платежі, однак банк, у зв'язку із настанням у грудні 2008 р. світової фінансової кризи, в односторонньому порядку припинив фінансування будівництва та продовжував нараховувати відсотки за кредитами, які фактично на 50% перевищили обсяг наданих відповідачем грошових коштів.
Посилаючись на викладені обставини просили суд визнати неправомірними нарахування банком відсотків та скасувати зазначені відсотки за кредитними договорами, укладеними між сторонами.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши представника позивачів, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, протягом 2007-2008 рр. між сторонами було укладено низку кредитних договорів для фінансування проекту будівництва /а.с.22-92/.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання неправомірними нарахування відсотків за кредитним договором та скасування нарахованих відсотків, районний суд виходив з того, що умовами укладених між сторонами кредитних договорів не передбачено припинення нарахувань відсотків у зв'язку з погіршенням фінансового стану позичальника, й фактично позивачі сплатили оспорювані відсотки на користь банку в добровільному порядку.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ч.2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. ст. 627, 638 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Умовами укладених між сторонами кредитних договорів встановлено відсоткову ставку, а зазначені договори не містять положень щодо обов'язку банку припинення нарахування процентів у разі коливання національної валюти.
Відповідно до матеріалів справи, кредитні кошти надавалися в іноземній валюті.
Не доведено матеріалами справи й порушення відповідачем умов укладених між сторонами договорів.
При цьому, колегія суддів враховує й ту обставину, що кредитна заборгованість позивачами погашена у повному обсязі, вони не перебувають із банком у кредитно-зобов'язаних відносинах /а.с.139-150/.
Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, колегія суддів вважає законними й обґрунтованими висновки районного суду про відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 761/7909/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13003/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.