23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період доби з 19 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. до 30 листопада 2014 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, не одруженого, маючого повну середню освіту, не працюючого, раніше судимого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік, зареєстрованого та проживаючого з адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що прокурором у судовому засіданні не було доведено, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому, врахувавши обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, незначний ступінь ризиків, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, який існує у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти слідство є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.
Прокурор подав на ухвалу слідчого судді апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення. Апелянт зазначає, що суд відмовляючи у задоволенні клопотання не врахував характер, суспільну небезпеку та тяжкість злочину, а також те, що ОСОБА_6 раніше судимий та має не зняту та не погашену судимість. Крім того, прокурор вказує на наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доводи підозрюваного та захисника про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, СВ голосіївського РУГУМВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100010006910 від 15 серпня 2014 року за ч. 2 ст. 309 КК України.
18 вересня 2014 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 злочину є обґрунтованою та підтвердженою достатньою сукупністю даних, достатніх для застосування запобіжного заходу, а також визнав доведеним один із ризиків, на які послався слідчий у клопотанні, а саме ймовірність переховування підозрюваного від органів досудового розслідування і суду.
Відповідно до ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Разом з тим, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності обставин, передбачених ст. 183 КПК України, слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вказав, що прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризику, який слідчий суддя визнав доведеним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що слідчий суддя правильно відмовив у задоволенні клопотання, оскільки клопотання не характеризується жодними фактичними даними, які були б проаналізовані в контексті кримінального провадження та в співставленні з даними про особу підозрюваного, свідчили про необхідність застосування відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою.
В клопотанні міститься посилання на наявність ризиків, однак ці посилання абсолютно не аргументовані, а, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, у клопотанні про застосування запобіжного заходу має міститися виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов про наявність ризиків і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Не зміг навести об'єктивних даних про існування ризиків у кримінальному провадженні та те, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, відповідно, не обґрунтував наявність виняткових обставин, які дають підстави для обмеження права ОСОБА_6 на свободу, і в апеляційній скарзі прокурор.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя правильно встановив доведеним лише один ризик - можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що цей ризик є підставою для застосування відносно ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу.
Посилання прокурора на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 та характер злочину, та можливість підозрюваного вплинути на хід досудового розслідування, продовжити злочинну діяльність на даному етапі розслідування, нічим не підтверджуються та є лише припущеннями, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Доводи апеляційної скарги прокурора про наявність у ОСОБА_6 не знятої та не погашеної судимості були враховані судом першої інстанції, внаслідок чого, за наявності лише одного ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного було застосовано наступний за суворістю запобіжний захід, а саме домашній арешт, оскільки наявність у підозрюваного судимості не є безумовною підставою для застосування виняткового запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, а також даних особистого життя підозрюваного, зокрема тих, що він має постійне місце проживання в м. Києві, має незадовільний стан здоров'я та потребує лікування, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному в певний період доби залишати житло, а тому зможе запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування.
На підставі викладеного є помилковими твердження прокурора про те, що висновки слідчого судді, що менш суворі запобіжні заходи здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Порушень норм КПК України, які могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_5 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_8 , погодженого прокурором прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на період доби з 19 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. до 30 листопада 2014 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2014 року, без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Справа № 11-сс/796/1951/2014 Категорія ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_11 .
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1