Провадження № 1-кп/734/163/14 Справа № 734/3341/14
іменем України
05 грудня 2014 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
у присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт Козелець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270130000696, за підозрою
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шемонаїха Східно-Казахстанської області республіки Казахстан, росіянина, громадянина України, не працюючого, з неповною середньою освітою, офіційно не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Козелецьким районним судом Чернігівської області 25 жовтня 2006 року за ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 121 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 8 років 6 місяців розбавлення волі (постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11 жовтня 2012 року невідбуту частину покарання замінено на 2 роки 2 місяці обмеження волі, ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2013 року звільнено умовно-достроково від відбування покарання на невідбуту частину покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців 2 дні), судимість не знята і не погашена,
у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та яке надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення,
встановив:
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 23 серпня 2014 року в післяобідній час, без мети крадіжки, через не замкнені вхідні двері зайшов до житлового будинку ОСОБА_6 , що розташований по АДРЕСА_3 . Перебуваючи у вказаному будинку, ОСОБА_5 помітив телевізор марки «LG» та у нього виник умисел на його крадіжку. З метою доведення свого злочинного наміру до кінця та впевнившись в тому, що діє таємно, ОСОБА_5 вчинив крадіжку телевізора марки «LG», вартістю 1 396,78 грн., що належить ОСОБА_6 , яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 1 396,78 грн.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні визнав повністю.
28 листопада 2014 року між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода про примирення, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому діянні та відшкодував потерпілій завдану шкоду в повному обсязі. Вказаною угодою сторони погодили призначення обвинуваченому ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 1 року 6 місяців та 12 днів обмеження волі.
В судовому засіданні 05 грудня 2014 року обвинувачений та потерпіла звернулися до суду з клопотаннями про подальший розгляд угоди про примирення, укладеної між ними в новій редакції (уточнену), яку надали суду та з якої вбачається, що 28 листопада 2014 року між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода про примирення, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому діянні та відшкодував потерпілій завдану шкоду в повному обсязі. Вказаною угодою сторони погодили призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 240 годин громадських робіт, які з урахуванням положень ст. 72 КК України дорівнюють 30 дням обмеження волі, і на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднали невідбуту частину покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2006 року, узгодивши остаточне призначення покарання у виді 1 року 6 місяців та 12 днів обмеження волі.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення від 28 листопада 2014 року, з уточненнями від цієї ж дати, суд виходить з наступного.
Під час підготовчого судового засідання потерпіла ОСОБА_6 підтримала угоду про примирення з уточненнями, укладену з обвинуваченим ОСОБА_5 , просить суд її затвердити та пояснила, що укладення угоди з її боку є цілком добровільним і вона розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 також підтримав угоду про примирення з потерпілою, укладену з уточненнями, і просить її затвердити, посилаючись на те, що укладення угоди є цілком добровільним, він розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження судом угоди, думку потерпілої, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду з уточненнями, суд приходить до висновку, що угода про примирення, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 було пред'явлено підозру, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Відповідно до угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості; істотних для даного кримінального провадження обставин; розміру завданої шкоди, яка відшкодована в повному обсязі; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди про примирення та наслідки невиконання даної угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що перелічені в угоді.
Таким чином, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди з уточненнями про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , та призначення останньому узгоджену сторонами міру покарання.
Судові витрати в розмірі 196,56 грн. за проведення товарознавчої експертизи під час досудового розслідування необхідно стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Речові доказів в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 28 листопада 2014 року з уточненнями від цієї ж дати, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270130000696.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 240 (двохсот сорока годин) громадських робіт.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України ОСОБА_5 за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за цим вироком у виді 240 годин громадських робіт, перевівши їх в 30 днів обмеження волі, і невідбутої частини покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2006 року (за станом на 24 травня 2013 року - 1 рік 6 місяців 2 дні обмеження волі), остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 12 (дванадцять) днів.
Стягнути з ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , в дохід держави витрати в розмірі 196 (сто дев'яносто шість) гривень 56 коп. за проведення товарознавчої експертизи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання згідно правил, передбачених ст. 535 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з обмеженням:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя ОСОБА_1